На початку 1990-х років в Україні жили 52 мільйони людей. За 30 років незалежності кількість населення постійно скорочувалась і на початок 2022 року в нашій країні було 41,2 мільйона жителів. З початком російсько-української війни населення України скоротилося ще більше і за різними оцінками складає від 28 до 34 мільйонів.
Що таке демографічна криза та які її основні характеристики
Демографічна криза – це глибоке порушення відтворення населення, що загрожує самому його існуванню. В історії людства такі кризи траплялися неодноразово.
До кінця XVIII століття головними причинами демографічної кризи були голод, епідемії та війни. Подекуди зумовлений ними високий рівень смертності призводив до скорочення чисельності населення деяких країн і регіонів світу, а інколи й до повного обезлюднення територій. Яскравим прикладом такої депопуляції є Латинська Америка під час колонізації, де хвороби, голод та війна вбили понад 90% населення.
Однак з кінця XVIII століття і донині проявами демографічної кризи є зниження дітородної активності, погіршення стану фізичного та психологічного здоров’я, а також переважання смертності над народжуваністю. Такі тенденції спостерігаються в Європі після Другої світової війни. Після нетривалого “бебі-буму” у 1940-1950-х роках у більшості європейських країн проявилася чітка тенденція до зниження рівня народжуваності та зростання смертності.
Сучасна жінка в Європі протягом життя народжує в середньому 1,5 дитини. Найвищий рівень народжуваності у Франції (1,84), Чехії (1,83) та Ісландії (1,82). Однак це не забезпечує розширеного відтворення майбутніх поколінь, для якого потрібно 2,1 дитини на одну жінку.
