Чи буде кому лікувати українців і скільки медиків виїхали за кордон або мобілізувались – BBC News Україна
“Спокій моїх дітей для мене – пріоритет. Тому ми поїхали”. До війни Мар’яна Черкес працювала лор-лікаркою у Львові, а зараз вона – лікарка в університетській клініці австрійського міста Грац.
Підтвердження диплома, мовні курси, отримання дозволу на роботу зайняли багато місяців і коштували чималих зусиль. Але Мар’яна Черкес ні про що не шкодує і в Україну повертатися поки що не збирається.
Серед українських біженців, які виїхали за кордон, є тисячі медиків. Не всім вдається влаштуватися на роботу за спеціальністю, але частина це робить. Українські медики оформлюють документи і працюють за кордоном за фахом.
Більшість медиків, які виїхали – жінки. Хоча, є серед них і чоловіки. Хтось мав законні підстави для виїзду, хтось ні.
Війна призвела до тектонічних зсувів в українській медицині – понад 150 медиків загинули, тисячі пішли на фронт. Сотні лікарень зруйновані, велика частина медзакладів перебуває в окупації.
Лікарі з окупованих і прифронтових областей виїжджають не тільки вглиб країни, а і за кордон. Медики із західних областей пропри умовну безпеку теж їдуть з країни.
Як все це вплинуло на українську медицину, чи буде кому лікувати українців? Розбиралась ВВС Україна.
Як їдуть під час війни
“Ми ще ніколи не стикались з таким відтоком персоналу, на який неможливо впливати. Люди просто ставлять у пріоритет свою безпеку, вони налякані і їх можна зрозуміти”, – говорить Дмитро Гавриченко з Одеси, медичний директор приватної клініки Odrex – найбільшої на півдні України.
Тут до 2022 року працювали понад тисяча працівників. За майже два роки за кордон виїхали близько 100 з них.
Понад 50 працівників, серед них завідуючі відділеннями, пішли на фронт.
Лікарі виїжджали на початку вторгнення, виїжджають і зараз. Одеса за останні місяці зазнала багатьох нищівних ударів російських ракет.
“Коли медики вирішують їхати за кордон — на жаль, ці рішення зазвичай швидкі та сумбурні. Вся планова робота – операції чи процедури ускладнюються, коли співробітник раптом каже, що їде”, – розповідає Гавриченко.
Схожу історію про потребу у кваліфікованих кадрах розповідає і Марина Чирва, операційна директорка мережі клінік “Новий зір”.
Тут до вторгнення працювали 600 співробітників. Зараз 480. Найскладніша ситуація з лікарями, за її словами, була у Харкові.
“Жоден місцевий лікар так і не повернувся працювати в нашу філію у Харкові. Ми були змушені з нуля формувати там штат. Наразі ще дві вакансії не закриті”, – зазначає операційна директорка.
При цьому висококваліфіковані лікарі здебільшого не виїжджають за кордон, бо для них лишитись в Україні фактично означає залишитись у професії на своєму високому рівні, вважає Чирва. До війни у мережі працювали 40 хірургів. Зараз – 35.
За її словами, для українського хірурга переїзд до США, Канади або Європи майже унеможливлює безперервну роботу, а це важливо, щоб не втратити навички. Адже на процедури з визнання диплома і отримання права оперувати може піти кілька років.
Зовсім інша ситуація, на думку Марини Чирви, з середнім медичним персоналом – медсестрам легше переїхати і знайти роботу за спеціальністю, ніж лікарю.
“І працювати на некваліфікованій роботі за кордоном для медсестер не є морально складним випробуванням, на відміну від лікарів”, – говорить експертка.
Та й серед молодшого персоналу та медсестер більше жінок, яким виїзд з України не заборонений.
На 40 тисяч медиків менше
То скільки лікарів виїхало з України?
Статистики виїзду за кордон за професіями в Україні не ведуть. Але є інформація про кількість медиків, які працювали раніше і працюють зараз у медичних закладах.
За даними Центру громадського здоров’я, станом на кінець 2022 року у медичних закладах, підпорядкованих МОЗ, стало на 6300 лікарів менше, ніж на кінець 2021 року.
На 35 тисяч зменшилась кількість молодшого і середнього медичного персоналу – медсестер, медбратів, фельдшерів, санітарів.
Тобто, за даними ЦГЗ, в медичній системі України за перший рік війни стало на 41 тисячу медиків менше.
Чи означає це, що 41 тисяча українських лікарів і медсестер виїхали за кордон? Ні. Вони могли звільнитися або піти на фронт.
“Зробити точну оцінку, скільки лікарів з України зараз виїхало, неможливо. За відчуттями у нас немає якогось радикального зменшення – медики виїхали, але і населення виїхало”, – говорить Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC).
Однак, за спостереженнями експерта, поступове скорочення медичних кадрів в Україні спостерігалося і до вторгнення – з країни виїжджали і лікарі, і медсестри. Є воно і зараз.
Медсестер виїжджало більше, бо їх є більше. Але для медичної системи країни криза медсестер набагато гірша, ніж криза лікарів, зазначає експерт, адже медсестри забезпечують більшість операційних процесів у медичних закладах.
“Якщо умовно у вас було три кардіологи, а залишилось двоє, то робота відділення критично не зміниться. Лікар – це інтелект, цінується його освіта. Медсестра – це руки. І замінити її швидко складно”, – говорить Ковтонюк.
Слова експерта підтверджує і медичний директор з Одеси Дмитро Гавриченко. У його клініці з десяти старших медсестер виїхали четверо і знайти їм заміну була нелегкою справою.
“Кожна старша сестра відділення – це багато часу та зусиль, витрачених на організацію її роботи. Це навички, яким не вчать у коледжах”, – говорить Гавриченко.
Якщо з роботи йде така медсестра – їде за кордон чи служити в ЗСУ, замінити її у короткий термін непросто. Це ж саме стосується і роботи молодшого медичного персоналу.
“Доглядати за пацієнтами, прибирати приміщення – це теж важлива робота. І від цих співробітників залежить, наскільки якісним буде післяопераційний період у пацієнтів”, – зазначає Гавриченко.
І він, і Марина Чирва з “Нового зору” говорять, що знайти хороших медсестер для певних міст було значним випробуванням і до вторгнення. Зараз ця тенденція тільки посилилася.Підписуйтеся на нас у соцмережах
У пошуках дитячого хірурга
Ринок праці в медичній сфері в Україні заповнений вакансіями, на які нікому відгукуватися, йдеться у дослідженні платформи з пошуку роботи Work.ua
Там проаналізували, як змінилася ситуація на ринку пошуку медичних кадрів до вторгнення і зараз. Якщо у березні 2022 року шукали 806 медичних працівників, то у серпні 2023 року було 6 465 вакансій.
Найбільше пропозицій роботи у серпні 2023-го року було у Київській області — 2 570. Водночас це одна з небагатьох областей, де вакансій все ж таки менше, ніж було до повномасштабної війни.
Побільшало роботи для медиків на заході України – це Закарпатська, Рівненська, Чернівецька, Волинська та Івано-Франківська області. У цих регіонах з’явилося у вдвічі та навіть утричі більше вакансій, ніж до повномасштабного вторгнення.
І якщо на посади оператора контакт-центру, чи адміністратора у клініку легко знайти людину – є понад 20 відгуків на 1 вакансію. То на вакансії для лікарів лише по 1–2 відгуки. Найскладніше, за даними Work.ua, знайти завідуючого аптекою, гастроентеролога, лікаря УЗД, кардіолога, ендокринолога, зубного техніка, сімейного лікаря, педіатра, офтальмохірурга, логопеда.
Про нестачу медичних кадрів говорять не тільки в приватних, але і в державних лікарнях.
Багато місяців Київська обласна дитяча лікарня №2 шукає двох дитячих хірургів і двох дитячих травматологів. І знайти їх не може.
“Попри величезну міграцію лікарів зі сходу і з півдня України у Київській області мало хто залишається. Їдуть більше на захід України”, – говорить Наталя Бігарі, гендиректорка лікарні. За її словами, медиків у лікарні не вистачало і раніше, а після вторгнення ситуація тільки ускладнилася.
Звичною, за її словами, є практика, коли дитячі хірурги після інтернатури проходять курси пластичних хірургів і змінюють спеціалізацію. У косметологічних клініках вони заробляють у рази більше, ніж у державних лікарнях.
Щоб зацікавити молодого спеціаліста залишитися, наприклад, у Білій Церкві, треба запропонувати фінансову мотивацію, або соціальне житло, а краще обидва варіанти, говорить директорка лікарні.
Зарплата дитячого хірурга у Київській обласній лікарні разом з преміями може бути у межах 20-30 тисяч гривень. Соціального житла немає.
“Кваліфікованих лікарів не вистачає і з цим потрібно щось робити. Терміново”, – попереджає Наталія Бігарі.
З усього штату Київської обласної дитячої лікарні за кордон виїхав лише один лікар. Але понад 40% персоналу, говорить директора, це люди пенсійного віку. Якщо вони всі підуть на пенсію, їх не буде ким замінити.
У 40% лікарень не вистачає персоналу
Майже 40% медзакладів в Україні відчувають брак кадрів, особливо гострий дефіцит на деокупованих територіях. Про це йдеться у дослідженні гуманітарного агентства Zdorovi, де опитали 180 керівників і представників медзакладів.
“Частіше з нестачею персоналу стикаються східні і південні області України. Найгірша ситуація на деокупованих територіях, але і населення там менше”, – говорить Наталя Тулінова, керівниця Zdorovi.
У 14% медичних закладів навпаки є незначний приплив кадрів. В основному це захід України.
За результатами цього опитування, близько 10% медиків виїхали за кордон. Це переважно середній медичний персонал, а прогнозувати, яка частина з них повернеться, неможливо.
Чому лікарі їдуть?
“Я ніколи не планувала їхати з України, але твоє життя може за одну ніч перевернутися з ніг на голову. Спокій моїх дітей важливіший, тому ми поїхали” – розповідає про своє рішення залишити Львів лор-лікар Мар’яна Черкес. З весни 2022 вона з родиною живе у Австрії.
За кілька місяців влаштувалась асистентом лікаря. Понад рік часу зайняло підтвердження диплома, курси медичної німецької. Лише нещодавно вона отримала дозвіл працювати лікарем і посаду в університетській лікарні міста Грац. Тут планує продовжувати і клінічну, і наукову кар’єру. За словами Мар’яна Черкес, їй пощастило, бо процес підтвердження диплома може тривати набагато довше, а вона фактично відразу змогла працювати асистентом.
“Тут в Австрії постійно говорять, що їм не вистачає лікарів. Наших лікарів зустрічають привітно. Сприяють з документами, якщо бачать, що спеціаліст фаховий, що має навички”, – говорить лікарка.
І серед її пацієнтів, і серед колег в Австрії є багато українців. За словами лікарки, лише в регіоні Штирія, де вона проживає, працює понад 15 її знайомих лікарів – анестезіолог, педіатр, лор, гастроентеролог.
“За кордоном українські лікарі можуть працювати за спеціальністю, якщо цього дуже захотіти, багато вчитися і багато працювати”, – вважає Мар’яна Черкес.
Чи планує вона повертатися? “Поки що ні. Можливо пройде 10 років і з усіма новими знаннями і навичками я повернусь до України і буду далі працювати лікарем там”, – говорить лікарка.
У Польщі простіше
38-річна Наталя Шадорська працювала дитячим кардіологом у Києві. Зараз вона живе і працює у Варшаві. “Я пам’ятаю, як прокинулась 24 лютого у Києві від звуків вибухів. Моя подруга мені сказала – ти маєш поїхати заради дітей”. Жінка працевлаштувалася у приватній клініці LUX MED, де працює понад 300 медиків з України. З них 112 – це лікарі.
“Я щаслива, що змогла знайти тут роботу. Але я не можу сказати, що я живу щасливим життям. Мій чоловік – на фронті. Я сподіваюсь, що цей жах скоро закінчиться”.
У цій країні трохи спростили процес прийому українських лікарів у порівнянні з іншими членами ЄС, але все ж треба отримувати низку дозволів.
У Польщі знайшли роботу 4100 лікарів з України, за даними польського МОЗ станом на вересень 2023 року. Працевлаштованих у Польщі українських медсестер теж тисячі.
“У Польщі існує дефіцит лікарів практично всіх спеціальностей. Українські лікарі часто є чудовими професіоналами з багаторічним досвідом, які вміють добре працювати з пацієнтами. Викликом, звичайно, є інша специфіка системи охорони здоров’я. Як компанія ми допомагаємо медикам зорієнтуватися”, – розповідає ВВС доктор Кшиштоф Курек, член правління з медичних питань LUX MED Group.
Компанія організувала українським медикам юридичну підтримку, допомагає з вивчення польської мови.
“Отримання дозволу на роботу для українських лікарів у Польщі – це не легкий процес, але лікарі його проходять”, – говорить Курек.
При цьому 9 з 10 українців, які влаштувалися у LUX MED, все ще працюють там. Якщо хтось вирішує звільнитися, то причиною зазвичай є повернення до України, розповідають у LUX MED Group.
Їдуть, бо бояться мобілізації
Кілька представників медзакладів у розмовах з ВВС однією причин виїзду лікарів за кордон називають мобілізацію. Останнім часом почастішали звільнення жінок-медиків. В одній з великих лікарень на заході України через це звільнилися 11 медиків, розповіли джерела ВВС.
З 1 жовтня в Україні став обов’язковим військовий облік для жінок віком від 18 до 60 років, які мають медичну чи фармацевтичну освіту.
При цьому у МОЗ наголошують, що військовий облік автоматично не означає мобілізацію і жінкам-медикам не заборонять виїзд за кордон.
Проте дехто ухвалює рішення їхати саме через це. Наприклад, Анна, яка працює реабілітологом і масажистом, й нещодавно переїхала до Польщі. В Україні у неї було багато роботи і запис на тижні вперед, а у Польщі доведеться починати все з нуля.
“Я боялась, що мене заберуть в армію. Боялась, що мене змусять покинути свою дитину. Дитина для мене це найголовніше”.
МОЗ – кризи немає
За даними МОЗ, з України виїхало не більше 8% медичних працівників.
“Це не є кризою, – говорить міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, – Що у нас створює кризу – це постійні обстріли, неможливість працювати у лікарнях”.
Від лютого 2022 року російська армія скоїла понад тисячу нападів на медичну систему України. Зруйновані сотні лікарень, загинуло понад 150 медиків, наводить дані Український центр охорони здоров’я (UHC), де відстежують та документують атаки на лікарні.
Тисячі українських медиків пішли на фронт.
“Ми співпрацюємо з командуванням Медичних сил, щоб не оголювати цивільні лікарні, щоб мобілізували раціонально, щоб лікарні могли працювати”, – говорить Віктор Ляшко про ситуацію з медиками на фронті.
“Так десь лікарів не вистачає, але в цілому дефіциту кадрів немає. Все залежить від лікарні і від регіону. Найчастіше не вистачає вузьких спеціалістів. Важче знайти кадри для сіл і малих міст”, – розповів у коментарі ВВС заступник міністра Сергій Дубров.
В Україні вже кілька місяців працює програма, де лікарі з інших регіонів України їздять на роботу у відрядження у прифронтові регіони – Херсонську, Миколаївську, Запорізьку, Харківську області. Програму фінансує ВООЗ.
Війна в Україні спричинила великий попит на медичні спеціальності, зокрема, реабілітологів. Тому в Україні збільшили державне замовлення на підготовку лікарів.
За бюджетні гроші більше навчатимуть медиків за спеціальностями “Терапія та реабілітація” і “Медична психологія”.
Як боротися за кадри в Україні
Навіть якщо зараз немає драматичних цифр щодо виїзду медиків, то вони неминучі у майбутньому, вважає Павло Ковтонюк з UHC.
“Ми говоримо про кількість медиків, які виїхали, але у цій ситуації більше турбує якість. Серед лікарів, які вже виїхали, є багато талантів і Україна має за них боротися”, – каже експерт.
Він прогнозує ще не одну хвилю міграції медиків – спочатку виїжджали через безпекові причини, просто тікаючи від війни. Наступні хвилі міграції будуть мати інші мотивації – у першу чергу економічні.
Під ударом, на думку експерта, найперше перебувають малі міста і села, звідки виїжджають молоді і талановиті люди.
“Україні слід думати не лише, як утримати таланти, але і як залучати до країни із-за кордону. Для цього вже зараз потрібно продумувати міграційну політику”, – вважає співзасновник Українського центру здоров’я.
Дмитро Гавриченко розповідає, що одна з ідей, як планують боротися за медичні кадри у його клініці Odrex – це створення гуртожитку для середнього медперсоналу з усіх куточків країни, які хочуть жити у місті біля моря.
Кадрову кризу їм частково вдалося розв’язати завдяки пошуку кандидатів серед молодих спеціалістів і переселенців з Херсона, Нової Каховки, Харкова і Миколаєва.
За даними дослідження Zdorovi, у 59% медичних закладах України зараз працюють лікарі-переселенці. У більшості закладів вони становлять близько 10% персоналу. У деяких лікарнях є до 50% кількість медиків-ВПО.
Ольга Хороль працювала педіатром та сімейним лікарем у місті Василівка Запорізької області. Перші дні після вторгнення лікарка виходила на роботу під обстрілами, консультувала, переховуючись у підвалах.
У березні 2022 року вона з родиною виїхала до Чернівців. Там працює зараз сімейним лікарем і дистанційно консультує пацієнтів з окупованої Василівки.
“Роботи для лікарів в Україні багато, а хорошої роботи мало”, – вважає терапевт і лікар УЗД Ігор Іващенко. Він переїхав до Львова з окупованого Маріуполя, де працював у поліклініці “Азовсталь”. Кілька місяців у Львові шукав роботу, волонтерив, а з вересня почав працювати у лікарні Шептицького.
Поки що лікарю вдається знаходити короткотривалі контракти на 3-4 місяці. Нещодавно йому пропонували постійне місце – посаду терапевта у пансіонаті для літніх людей із зарплатнею у 8 тис. грн. Він відмовився.
“Як можна прожити на ці гроші?”, – обурюється лікар.
Виїжджати працювати за кордон не планує, хоча за тиждень йому виповниться 60 років і він отримає право покинути Україну.
