Вівторок, 25 Червня, 2024
HomeСпецпроєктиМережева УкраїнаI. МЕРЕЖЕВІ ФРАГМЕНТИ УКРАЇНИ

I. МЕРЕЖЕВІ ФРАГМЕНТИ УКРАЇНИ

Що можна зрозуміти про перспективи повернення українців, виходячи з комунікації в закордонних мережевих групах

Частина I.  Як виглядає мережевий світ закордонного українства

Більше ніж 10 мільйонів українців по всьому світу обмінюються досвідом міграції в спільнотах, створених в соцмережах. Робота та підприємництво, житло та фінанси, освіта та діти, переїзд за кордон та повернення в Україну – все наведене лише частина переліку питань, які є предметом щоденного мережевого обговорення українцями життя на чужині.

Поїхавши з України мігранти природньо формують національні осередки, але українці перемістилися в Європу настільки миттєво, і в такому масштабі, що часто не мали можливості обирати майбутнє місце перебування. Як наслідок, українці розподілилися по європейській мапі досить розгалужено, але доба інформаційних технологій дозволяє створювати національні, культурні та професійні осередки в цифровому просторі.

Спостерігаючи за комунікацією в мережевих групах можна відстежити стрімкість поглиблення адаптації за кордоном, а відповідно й перегляд мотивацій щодо повернення, і навіть еволюцію ідентичності. Саме такими спостереженнями займались спеціалісти медіа-дослідницького проєкту «ComebackUA», аналізуючи – в межах пілотного дослідження – мережеві Facebook-спільноти в трьох країнах: Німеччина; Польща; Чехія, які прийняли найбільшу кількість українців.

Прямі опитування не є абсолютно об’єктивними за рахунок того, що перелік та зміст питань, розроблених дослідниками, завдають певні рамки для цільової авдиторії. Ба більше, при формуванні відповіді на прямі запитання, спрацьовує гнучкість свідомості, коли респондент описує свої можливі дії в уявній ситуації. Дослідження ж стихійної комунікації в мережевій спільноті дозволяють побачити, як поведінкові патерни проявляють себе в ситуації «живого» спілкування, відстежити найбільш застосовані наративи та виокремити найбільш важливі дискурси з точку зору закордонних українців. Результати подібних досліджень можуть додати об’єктивності до загальної картини вивчення української міграції.

Про мережеві групи  (МГ)

Мережева група – це інформаційний простір, в якому користувачі, які стикаються з ідентичними  проблемами, діляться досвідом їх вирішення. Спільноти в Facebook, Viber, Telegram та WhatsApp є суттєвим елементом культурно-інформаційного поля, що використовується українцями для комунікації.

Тематика для обговорень обмежена певним переліком нагальних потреб, і тому нові учасники групи підживлюють життя групи питаннями, які інші члени спільноти вже неодноразово обговорювали. За рахунок новачків, що потребують допомоги, та старожилів, готових ділитися досвідом, коло людей, що порається з труднощами розширюється і, за логікою, загальний досвід групи зростає. Люди приходять з питаннями та йдуть з відповідями, а проблеми залишаються ті ж самі, і стрічка рухається далі.

Походження та розвиток МГ

Багато кому приходить ідея створення спільнот в соцмережі, тому кількість таких груп захмарна. Але більшість з них тематично повторюють одна одну, погано модеруються, або просто набридають адмінам і через деякий час втрачають активність.

Натомість деякі мережеві групи продовжують зростання і набирають великі авдиторії через міграційні сплески, а також за рахунок модераційної та маркетингової політики. Треба також зауважити, що ті, хто колись вступив в групу рідко її залишають, тому активні групи тільки зростають, а кількість учасників неактивних акаунтів досягши піку кількісно практично не змінюється.

Характерною рисою закордонних МГ є те, що вони не створюють умов для формування інформаційних бульбашок, а тільки майданчик для їх зустрічі. Згідно із задумкою, мережеві групи для закордонних українців створюються, як комунікаційні платформи для вирішення певних проблем, а не для того, щоб поспілкуватися у вільний час. Серед нагальних питань: робота, житло, бізнес, гроші, діти, бюрократичні складнощі тощо. Але на тлі обговорення реальних потреб учасники неминуче поринають в абстрактні дискусії, що відкривають двері до галереї різних картин світу. І саме тому мережева діаспорна група є місцем, де зустрічаються різні точки зору на суспільні та особисті аспекти буття. Запеклі дискусії, що відбуваються в мережевих спільнотах є чудовим матеріалом для вивчення думки закордонних українців.

Динаміка створення

Активна міграція набирала обертів й до повномасштабного вторгнення, і цей процес супроводжувався створенням закордонних мережевих груп, які вирішували задачі обміну досвідом як між тими, хто вже мігрував, так і вивчення цього досвіду тими, хто планував міграцію. Сплеск збільшення МГ спостерігається з 2017 року, після отримання Україною безвізового режиму з Європейським Союзом. С тих пір кількість створених груп постійно зростала з перервою на ковідний карантин в 2020 році і досягла піку в 2021 році, після чого кількість створених груп стала знижуватися – учасники стали приєднуватися до вже створених груп.

Країна має значення

Загальна кількість учасників досліджених груп (для трьох країн) склала більше 10 млн. учасників, і їх кількість постійно зростає, що відображає посилення тенденції до вивчення перспектив покинути Україну. Кількість учасників мережевих груп значно перевищує фізичну кількість українців в досліджуваних країнах. Це пояснюється тим, що дехто зареєстрований в декількох групах, а також тим, що деякі члени груп фізично знаходяться в інших країнах, але досліджують можливість зміни юрисдикції. В обговореннях також приймають участь незареєстровані гості групи. Таким чином, можна припустити, що загальна унікальна авдиторія груп складає між 5 та 7 мільйонами осіб, які походять переважно з України та країн СНД.

Групи вивчалися в мережі Facebook в трьох країнах, які прийняли найбільшу кількість вимушених мігрантів з України: Німеччина, Польща та Чехія. Німеччина виявилася найбільш привабливою для мігрантів, тому найбільші групи за кількістю учасників саме в Німеччині. Причина не тільки в тому, що в Німеччині фізично найбільше мігрантів, але й в тому, що значна кількість людей, які знаходяться в Україні, Польщі та інших країнах вивчають можливість переїзду до Німеччини. За абсолютними цифрами прийнятих українських мігрантів Чехія посідає третю позицію, але очевидно представляє великий інтерес для міграції з огляду на багато пропозицій роботи і меншу кількість обмежень для відкриття бізнесу, порівняно з Німеччиною. Тому за кількістю створених груп Чехія навіть випереджає Німеччину.

Про що українці розпитують в мережевих групах

В мережевих групах обговорюють безліч питань, але ми виокремили 7 найбільш популярних тем за кількістю постів.

Робота. В МГ найбільша кількість постів з пропозицією роботи та підробітку. Шукають роботу через публікацію постів рідше. Найбільше пропозицій в Чехії. Якщо складати думку з кількості та змісту постів про роботу та підробіток на будь-який смак, то складається враження, що більше за всіх працює саме Чехія. І знайте, якщо Ви зварювальник, Чехія лягає до Ваших ніг. Деякі українські жінки навіть вивчають можливість отримання спеціальності зварювальника, бо це чеський карт-бланш.

Документи і дозволи. На другому місці, за кількістю публікацій, пости з питаннями щодо документів і дозволів самого широкого спектру: від підтвердження кваліфікації, або водійських прав до оформлення фінансових документів та дозволів на роботу. Тут очікуваний лідер – Німеччина, країна із сталими традиціями бюрократії. В Чехії про дозволи питають найменше – Чехії ніколи, вона працює.

Обмін досвідом та порадами. Пошуки роботи і оформлення документів  в іншій країні мають певні труднощі, і українці радо діляться лайфхаками з їх подолання. Ця категорія займає третє місце, і в ній перше місце посідає та ж Німеччина. Українська кмітливість перевіряє на міцність європейські параграфи.

Житло. В Чехії багато роботи, але недостатньо житла. Там це справжня проблема, тому Чехія посідає перше місце за обговоренням житлових питань. В Німеччині знайти житло, згідно змісту постів, не набагато простіше.

Медицина. Найбільше в групах питають про україномовних або російськомовних лікарів. Шукають також ліки та можливість "через своїх" отримати медичні послуги більш оперативно, бо з цим в Європі біда. Найбільш таке обговорюють в Чехії та Німеччині.

Тимчасовий захист.  Велика кількість запитів щодо отримання тимчасового захисту в Німеччині. В німецькі групи пишуть з України, багато питають з Польщі, пишуть з інших країн Європи та Південної Америки щодо можливості отримати саме німецький тимчасовий захист. Причина – великий рівень підтримки не тільки фінансами, але й послугами та пільгами.

Фінанси. Нюанси отримання фінансової допомоги, сплата податків, банківське обслуговування, обмін валют та грошові перекази обговорюють приблизно однаково по всіх групах. Найменше… правильно в Чехії, там частіше шукають шляхи заробітку.

В польських групах також активно публікують пости стосовно роботи, документів, житла, порад, тимчасового захисту тощо, але пости, пов'язані з українською тематикою там з'являються значно частіше. Виходить, що чим далі від кордону з Україною, тим менше про неї згадується в постах. Проте в польських групах практично нема постів про повернення в Україну, польські українці наразі більш налаштовані рухатися далі на захід (до Німеччини).

Втім об'єктивно оцінювати комунікацію групи через кількість постів не можна. Кількість постів відображає тільки рівень активності деяких учасників групи. Ба більше, постять частіше навіть не члени спільноти, а гості групи (часто анонімні) заради отримання порад або для реклами товару чи послуги. Більш об'єктивно оцінити ставлення спільноти до того чи іншого питання можна через оцінку її реакції: коментарів, вподобайок та поширень.

Що з цього вийшло, читайте в другій частині.

Варто уваги

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here