В червні 2024 року Статистичне управління Польщі та Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оприлюднили Звіт «Здоров’я вимушених мігрантів з України», який описує результати кількісного та якісного аналізу інформації, зібраної у 2023 році та надає порівняльний аналіз опитувань 2022 та 2023 років щодо здоров’я громадян України в Польщі.
У 2022 році мільйони людей з України, рятуючись від війни та шукаючи безпеки, шукали тимчасового захисту у Польщі. Для розуміння потреб підтримки стану здоров’я такого великого потоку людей у 2022 році Статистичним управлінням Польщі, Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та органами охорони здоров’я Польщі було проведено спільне опитування. Результати опитування були спрямовані на рішення у сфері охорони здоров’я, підтримку гуманітарних зусиль та надання безпосередньої допомоги вимушеним мігрантам.
Але ситуація не стоїть на місці, оскільки відбулися процеси адаптації в нових умовах мешкання, і потреби здоров’я людей, що отримали тимчасовий захист, набули змін. Відтак, Статистичне управління Польщі та ВООЗ в межах партнерства, запустили нове опитування1 у 2023 році. Це дослідження, як і попереднє, використовує змішаний підхід: кількісні дані виявляють тенденції та поширеність проблем зі здоров’ям, тоді як додаткові якісні дані показують людські історії.
Багато українців стали більш обізнаними в польській системі охорони здоров’я – успішно записуються на прийоми та демонструють покращені комунікативні навички, але залишаються певні труднощі. Мовний бар’єр та орієнтація в місцевій системі охорони здоров’я все ще є складними для деяких, особливо для літніх, осіб. На доступ до медичних послуг для певних груп також впливають культурні фактори та поведінкові патерни.
Дві ключові проблеми є спільними для всіх вимушених мігрантів: затримки в доступі до спеціалізованої допомоги та дорожнеча медичної сфери, особливо вартість ліків та приватних консультацій. Цей фінансовий тягар особливо відчутний для тих, хто проживає у тимчасовому житлі. За послугами з психічного здоров’я звертався лише невеликий відсоток респондентів, що навряд відображає реальну потребу. Причини в низькому рівні обізнаності щодо сприйняття потреби, а також в негативних культурних уявленнях. Менше з тим, емігранти визнають зв’язок між психічним та фізичним здоров’ям, висловлюють бажання мати доступ до отримання приватних послуг з психічного здоров’я – в тому числі приватних – та визнають важливість такої підтримки для дітей та підлітків.
Додаткові результати підкреслюють збільшення поширеності серцево-судинних захворювань серед емігрантів, що вказує на необхідність цілеспрямованих втручань та профілактичної допомоги. Спостерігається стабільно високий попит на послуги з підтримки сексуального здоров’я в обох раундах опитувань підкреслює важливість доступу до цих послуг.
Характеристики та демографія української вимушеної міграції
Більшість людей, які прибули до Польщі після початку бойових дій, були жінками та дітьми.
У 2023 році жінки серед вимушених мігрантів складала частку в 65,4%, що трохи нижче за показник 2022 року - 69,7%. Більшість жінок віком від 18 до 54 років. Відповідно відсоток чоловіків в 2023 році до 2022 року збільшився: у віковій групі 18-34 роки на 12,8%; у групі 35-44 роки на 7,5 відсоткових пунктів.
Найбільша вікова група серед дорослих - це група 18-34 роки (складає 36,1% від тих, хто старше 18 років). Серед дітей найбільша вікова група - діти віком 5-14 років, які складають 56,2% цієї демографічної групи.
Стан здоров’я респондентів та звернення за медичною допомогою
Під час піку напливу емігрантів приріст населення Польщі склав 4%. Відтак, надання невідкладної медичної допомоги разом із основними потребами, такими як їжа та притулок, вирішення потреб у медичній допомозі для осіб під тимчасовим захистом стало нагальною проблемою для Польщі. Треба було забезпечити доступну медичну допомогу в місцях поточного проживання вимушених мігрантів та виявити бар’єри, які обмежують або навіть перешкоджають використанню медичних послуг вимушеними мігрантами. До того ж, важливо було оцінити поширеність невідкладних проблем зі здоров’ям, таких як кашель, діарея та лихоманка, а також поширеність хронічних захворювань.
В опитуванні 2023 року респонденти повідомляли про збільшення гострих захворювань на 14,5 відсоткових пунктів порівняно з опитуванням 2022 року. Хоча поширеність хронічних захворювань знизилася на 12,5 відсоткових пунктів, частка людей віком 18–64 років, які повідомили про хронічне захворювання, зросла на 6 відсоткових пунктів у 2023 році порівняно з 2022 роком. Серед усіх зареєстрованих хронічних захворювань найбільш тривожною тенденцією було значне збільшення частки людей у віковій групі 18–64 років, які повідомили про захворювання нирок, яке зросло з 55% до 82% між 2022 і 2023 роками. На другом місці - збільшення випадків серцево-судинних захворювань, зростання з 53% до 65% у віковій групі 18–64 років. Опитування 2023 року виявило, що 7% учасників повідомили про фізичні травматичні стани. Між 2022 і 2023 роками не було виявлено значних відмінностей у повідомленнях про інші захворювання.
Щодо сексуального здоров’я2, постійна частка людей віком 18–64 років (97% у 2023 році, 100% у 2022 році) повідомляли про необхідність отримання послуг з підтримки сексуального здоров’я, що підкреслює важливість забезпечення доступу до цих послуг та обізнаності про них для емігрантів. У 2023 році спостерігалося незначне збільшення частки людей віком понад 18 років, які повідомляли про потребу в отриманні послуг з підтримки сексуального здоров’я. Це підкреслює важливість надання відповідній віковій групі освіти та послуг у сфері сексуального здоров’я.
Особи, які були опитані у 2023 році, вказали на потреби в медичній допомозі для лікування серцево-судинних захворювань, діабету, раку та легеневих захворювань. Значна частина респондентів вказала на потреби в ендокринологічній або неврологічній допомозі в категорії “інші хронічні захворювання”. Фактична поширеність осіб з цими станами може бути вищою, ніж повідомляється, оскільки деякі респонденти, які обрали “інші хронічні захворювання”, не уточнили своє конкретне захворювання.
Потреба вимушених мігрантів в медичній допомозі
У 2023 році потреба у медичній допомозі була вищою (49,3%), ніж у 2022 році (37,2%), на 12,1 відсоткових пунктів.
Попит на медичну допомогу у всіх вікових групах був вищим у 2023 році, ніж у 2022 році. У 2023 році вікова група ≥65 років все ще була демографічною групою з найбільшим попитом на медичну допомогу, і ця група повідомила про незначне збільшення потреб у медичній допомозі з 71,6% до 77,2% між 2022 і 2023 роками. Діти мали другий за величиною попит на медичну допомогу, і їхні потреби значно зросли між 2022 і 2023 роками з 36,4% до 58,6% (збільшення на 22,2 відсоткових пунктів).
Літні люди (віком ≥65 років) стикалися з кількома бар’єрами у доступі до медичної допомоги, а саме обмеженнями у спілкуванні та використанні веб-сайтів і мобільних застосунків. Проблеми зі здоров’ям у цій віковій групі часто вимагали спеціалізованої або довготривалої допомоги, що призводило до більших витрат.
У дослідженні 2023 року українці повідомляли про безпосередній досвід використання медичних послуг, що дало краще розуміння польської системи охорони здоров’я. Деякі респонденти згадували про поїздки до України для отримання медичної допомоги, часто до районів поблизу кордону з Польщею. Сприйняття системи охорони здоров’я в Польщі було різним: висока задоволеність якістю послуг згадувалася разом із розчаруванням через відсутність своєчасного доступу до спеціалізованої та невідкладної допомоги. Деякі респонденти висловлювали більшу довіру до українських лікарів, особливо ті, хто не володів польською мовою.
Респонденти наголошували на потребах в профілактичних заходах, включаючи регулярні щеплення та медичні огляди, а також консультації зі спеціалізованими лікарями (кардіологами, ендокринологами, гастроентерологами, гінекологами, неврологами, офтальмологами та психіатрами) і в доступі до лабораторних та медичних тестів.
Батьки повідомляли про потреби підлітків в психіатрах та психологах. Водночас літніх людей (≥50 років) звернення за допомогою у сфері психічного здоров’я стримує, здається, стигма та культурні фактори.
Деякі респонденти повідомили про потребу в догляді або лікуванні хронічних захворювань (рак, діабет, інвалідність), необхідності отримання стоматологічних послуг та ліків для хронічних захворювань (алергії, рак, серцево-судинні захворювання, діабет) та інших станів.
Доступ до медичної допомоги
Доступ до медичної допомоги ждя респондентів збільшився з 92,9% у 2022 році до 97,1% у 2023 році. Дослідження поведінкових інсайтів 2023 року показало, що більшість вимушених мігрантів, з моменту прибуття до країни, краще зрозуміли польську систему охорони здоров’я.
Українці визнали як сильні, так і слабкі сторони системи охорони здоров’я Польщі, зазначивши, що їхній досвід часто залежав від ставлення лікарів та наявності необхідних ресурсів у закладах. У великих містах лікарні мали більше можливостей для надання медичної допомоги. Медичне обслуговування дітей отримало високу оцінку.
Якість медичної допомоги
Дослідження поведінкових інсайтів підтвердило висновки 2022 року, що, незважаючи на труднощі з доступом до медичної допомоги, українці загалом позитивно оцінювали польську систему охорони здоров’я. Респонденти висловлювали задоволення доглядом, який надавали медсестри та лікарі, і підкреслювали корисне та емпатичне ставлення, яке вони відчували. Медичні працівники сприймалися як уважні до їхніх конкретних потреб, фінансових обмежень та мовних бар’єрів.
Бар’єри у доступі до медичної допомоги
Водночас, деякі емігранти зазначили труднощі у доступі до медичної допомоги, але більшість респондентів зрештою отримали доступ до медичних послуг.
Під час опитування 2023 року, 75,3% респондентів повідомили про те, що тривалий час очікування є найчастішою перешкодою для доступу до медичної допомоги. Це значно більше порівняно з 6,2% в 2022 році. Ймовірним поясненням цього зростання масштабу використання державних медичних послуг та спеціалізованої допомоги. Тривалий час очікування є проблемою, яка також впливає на громадян Польщі.
“Я позитивно оцінюю контакт з лікарями та медичним персоналом, але, на жаль, єдине, що заважає, це дуже довгі черги до спеціалістів, іноді доводиться чекати кілька місяців на прийом, а бувають випадки, коли потрібна швидка консультація.”
Жінка, Жешув, 32 роки
У 2022 році відсутність інформації, мовні та культурні бар’єри були найчастіше згадуваними перешкодами для отримання медичної допомоги, таку проблему зазначили 49,9% респондентів. Проблеми тривалого часу очікування на прийом до лікарів, особливо до спеціалістів, є значними викликами, що впливають як на вимушених мігрантів, так і на місцеве населення.
“Ми вже тричі ходили реєструватися до хірурга, але дізналися, що запис на 2026 рік, і це негативно, тому що ми не можемо чекати так довго. Польська родина, в якій я живу, зараз допомагає нам отримати ближчий запис до хірурга.”
Жінка, Краків, 40 років
Повідомлення про логістичні бар’єри (транспорт, відстань) дещо зменшилися з 14,0% у опитуванні 2022 року до 10,5% у опитуванні 2023 року. Хоча ці бар’єри все ще існують, позитивний зсув є обнадійливим.
Незважаючи на постійні труднощі, лише 4,2% респондентів повідомили про відсутність доступу до медичної допомоги в опитуванні 2023 року, що зменшилося з 6,0% у 2022 році. Тенденція до зниження слід інтерпретувати обережно - потрібні подальші дослідження та моніторинг, щоб підтвердити цю тенденцію та зрозуміти основні фактори.
Вимушені мігранти з України більш комфортно та безпечно почуваються, коли взаємодіють з медичними працівниками з України або з тими, хто розуміє їхню мовуй мав таке ж культурне походження, оскільки це дозволяло їм відчувати, що їхні медичні проблеми чітко зрозумілі.
У поведінкових інтерв’ю багато респонденти висловлювали розчарування після того, як дізналися, що деякі безрецептурні ліки в Україні вимагають рецептів у Польщі, що змушує декого відвідувати Україну для придбання цих ліків.
Вакцинація проти COVID-19
По завершенні надзвичайної фази COVID-19 існують безпечні та ефективні вакцини, які допомагають запобігати важкого перебігу захворювання. Уряд Польщі скасував стан епідемічної загрози 1 липня 2023 року, але програма вакцинації проти COVID-19 залишалася в силі, в результаті чого до 3 червня 2024 року було зроблено 58 573 223 вакцинацій. У Польщі майже 61% населення отримали принаймні одну дозу вакцини проти COVID-19, але лише 36% населення України зробили це (станом на 3 жовтня 2023 року).
Майже половина опитаних дорослих повідомили, що були вакциновані проти COVID-19. З тих, хто був вакцинований, 92,3% повідомили, що отримали не менше ніж дві дози вакцини проти COVID-19.
Психічне здоров’я
Війна чинить величезний тиск на українців. У опитуванні 2023 року 10,2% респондентів повідомили про емоції та стрес, які заважають повсякденному життю, що відповідає рівням, зазначеним у опитуванні 2022 року. У 2023 році 87,0% респондентів зазначили, що ніхто в їхньому домогосподарстві не відчував рівня тривоги або занепокоєння, яке порушує повсякденне життя. Це число зросло з 2022 року, коли 74,3% респондентів зробили таке ж твердження.
Кількість людей, які не відповіли на питання “Чи є хтось у вашому домогосподарстві настільки засмученим і тривожним, що це впливає на його повсякденне функціонування?”, значно зменшилася з 15,4% у 2022 році до 2,4% у 2023 році. Незважаючи на вищий рівень відповідей на питання про психічне здоров’я та психосоціальну підтримку, більшість респондентів продовжували повідомляти про відсутність потреби в цих послугах.
Якісні дані показують, що респонденти знали про служби підтримки психічного здоров’я та отримували пропозиції щодо психологічної допомоги, але більшість респондентів не використовували послуги з підтримки психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (MHPSS) з моменту прибуття до Польщі. Серед можливих причин: відсутність потреби в терапії, або небажання її визнавати, а також культурні фактори. Обізнаність про доступні послуги з підтримки психічного здоров’я та психосоціальної підтримки залишається низькою. Велика частка респондентів відмовилась відповідати на ці питання під час глибоких інтерв’ю, що свідчить про небажання обговорювати питання психічного здоров’я.
Деякі члени родин вимушених мігрантів, що мають дітей, особливо підлітків, продемонстрували підвищене розуміння важливості психічного здоров’я, визнаючи зв’язок між психічним і фізичним здоров’ям та цінність звернення за психологічною підтримкою.
Менше з тим, потреби в психічному здоров’ї все ще недооцінюються, оскільки лише 10,2% респондентів підтвердили таку потребу. Ця цифра, швидше за все, не повністю відображає фактичну поширеність потреб у психічному здоров’ї, враховуючи недооцінку проблем психічного здоров’я з боку українців, яка походить зі страху стигматизації, обмеженої психологічної грамотності та відчуття постійної небезпеки. Глибокі інтерв’ю з дослідження поведінкових інсайтів показали, що багато респондентів мають негативні уявлення про послуги з підтримки психічного здоров’я та психосоціальної підтримки (MHPSS) або не мають повного розуміння цих послуг. ВООЗ оцінює, що для населення, яке постраждало від конфліктів, поширеність психічних розладів (тривога, біполярний розлад, депресія, посттравматичний стресовий розлад та шизофренія) становить 22,1%.
Опитування 2023 року показало непропорційний вплив проблем психічного здоров’я на емігрантів віком ≥65 років у повсякденному житті. Подібно до результатів 2022 року, 25,4% цієї вікової групи повідомили про наявні труднощі. Кількість людей, які повідомляють про труднощі у віковій групі 55–64 років, зменшилася з 19,4% у 2022 році до 11,3% у 2023 році. Ці результати підкреслюють постійну потребу в цільовій психічній та психологічній підтримці для літніх людей, не виключаючи при цьому жодної вікової групи з переліку тих, хто потребує отримання таких послуг. Помітне збільшення кількості дітей віком 5–14 років, які повідомляють про почуття засмучення або тривоги (8,8% у 2023 році проти 6,8% у 2022 році), підкреслює необхідність спеціалізованої підтримки психічного здоров’я для цієї молодої та формуючої вікової групи.
“Найважливіше - це психічне здоров’я, тому що я знаю, що є багато людей, які, незважаючи на проблеми, не йдуть до лікарів через мовний бар’єр, довгі черги та відсутність інформації, і це створює хвороби, які важко вилікувати пізніше.”
Жінка, Катовіце, 34 роки.
“Ми зв’язалися з психологом в Україні онлайн. Я все одно це зробила, тому що це було необхідно для дітей. Вони мали труднощі в школі, пристосовуючись до всіх цих змін. Щоб допомогти їм, я звернулася до проєкту підтримки, і ми мали можливість працювати з дитячим психологом. Загалом, я задоволена. Діти спілкувалися зі спеціалістом українською мовою.”
Жінка, Тихи, 34 роки.
Інвалідність
Незважаючи на тривалий період мешкання в Польщі, доступ до медичної допомоги залишається ключовою проблемою для певних груп населення. Хоча вартість медичної допомоги та ліків є важливою перешкодою для доступу до медичних послуг, для людей з інвалідністю ці проблеми є непропорційно більшими через додаткові витрати на специфічні послуги, послуги догляду та необхідні сертифікати інвалідності для доступу до відповідних пільг. Ті, хто має право на сертифікати інвалідності, отримують переваги у вигляді коротших термінів очікування на прийом та безкоштовного лікування, але ті емігранти, які не мають сертифікатів, все ще стикаються зі значними перешкодами в отриманні медичної допомоги.
Деякі респонденти повідомили про те, що вони отримали відповідні сертифікати інвалідності, що дають право на отримання прискорених послуг, що свідчить про те, що система охорони здоров’я реагує на їхні потреби. Особи з невідкладними станами або інвалідністю особливо виграють від польської системи охорони здоров’я, отримуючи безкоштовний доступ до операцій та лікування, які часто є дорогими або важкодоступними в Україні.
На основі досліджень поведінкових інсайтів було визначено кілька ключових дій, які спрямовані на усунення прогалин у наданні медичної допомоги вразливим групам населення, таких як покращення послуг для дітей з інвалідністю, спрощення та прискорення процесів отримання сертифікатів інвалідності, надання фінансової підтримки та ресурсів з підтримки психічного здоров’я.
“Труднощі з медичною термінологією при спілкуванні з лікарями. Інших труднощів немає. Черги також немає, тому що я маю групу інвалідності в Польщі, і якщо мене обстежують десь, то без черги.”
Чоловік, Мелець, 25 років.
Вартість медичної допомоги
Між опитуваннями 2022 та 2023 років було чітко видно зменшення частки доходу або заощаджень, які респонденти витрачали на медичні витрати з власної кишені – відсоток вимушених мігрантів, які витрачали більше 25% свого доходу/заощаджень на медичну допомогу, майже зменшився вдвічі.
Опитування також показує, що 90,4% людей отримали безкоштовну медичну допомогу, тоді як 16,0% і 9,7% респондентів оплатили послуги готівкою та карткою відповідно.
Переважна більшість (80,1%) опитуваних зазначили, що їм довелося самостійно купувати ліки. Згідно кількісних даних, більшість респондентів користувалися безкоштовною медичною допомогою, але це залежало від типу допомоги. Відповідно, багато людей несли вищі витрати з власної кишені на стоматологічні, психічні та сексологічні медичні послуги.
Висновки
Система охорони здоров’я Польщі доклала значних зусиль для задоволення медичних та соціальних потреб українських вимушених мігрантів. Громадяни України мають такі ж права на медичну допомогу, як і громадяни Польщі, з точки зору пільг та покриття витрат.
Українська спільнота у Польщі є гетерогенною, складається з осіб та соціальних груп з різними демографічними та соціальними характеристиками.
Родини з дітьми мають особливі потреби, їх потреби відіграють важливу роль у медичному обслуговуванні емігрантів.
На поточному етапі свого перебування в Польщі громадяни України в основному користуються державною системою охорони здоров’я, стикаючись із проблемами доступу до спеціалізованої допомоги, включаючи стоматологічні та хірургічні послуги, а також тривалими очікуваннями на отримання допомоги в приймальному відділенні. Ці проблеми відповідають тим, з якими стикається й польське населення.
Незважаючи на наявність послуг з охорони психічного здоров’я, значна частина українців у Польщі залишається недостатньо обслуговуваною, головним чином через обмежене сприйняття потреби в таких послугах. Ті українські вимушені мігранти, які висловили потреби, повідомляють про бар’єри в доступі до психіатрів і використовують приватні послуги з охорони психічного здоров’я. Вік респондентів визначив окрему проблему - психічне здоров’я дітей (особливо підлітків).
З огляду на переважну частку жінок серед емігрантів та спостережуване зростання частки серцево-судинних захворювань у 2023 році, профілактичні стратегії набувають надзвичайної важливості, а саме: підвищення обізнаності та доступу до скринінгу раку для жінок та впровадження цільових заходів з протидії ризику серцево-судинних захворювань, таких як сприяння здоровому способу життя та програми раннього виявлення.
Здоров’я українців у Польщі визначається не лише їхніми медичними потребами, але й тісно пов’язане із соціальними детермінантами здоров’я. Соціально-економічний статус (дохід, зайнятість та житлові умови) значно впливає на їхній доступ до медичної допомоги й моделі використання медичних послуг. Зокрема, особи, що проживають у тимчасових житлових закладах, стикаються із значними проблемами доступу до медичної допомоги. Освітній рівень та соціальна залученість відіграють важливу роль в підтримці стану їхнього здоров’я.
Статус зайнятості також впливає на доступ до медичної допомоги, оскільки працевлаштовані українські вимушені мігранти мають додаткове приватне страхування, що забезпечує ширше покриття та коротші терміни очікування на спеціалізовану допомогу.
Володіння польською мовою є ще одним ключовим фактором, що полегшує доступ до медичної допомоги. Однак старші українці та особи з інвалідністю стикаються з більшими труднощами в навігації адаптації до місцевої системи охорони здоров’я.
- Період протягом 30 днів до початку опитування ↩︎
- Проблеми, пов’язані із сексуальним здоров’ям, мають широкий спектр й охоплюють сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність, сексуальне самовираження, стосунки та задоволення. Вони також включають негативні наслідки або умови, такі як:
- інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ);
- інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ - трихомоніаз, хламідіоз, гонорея та сифіліс, вірус простого генітального герпесу II типу, вірусний гепатит В, вірус папіломи людини (ВПЛ);
- запальні захворювання репродуктивного тракту та їхні несприятливі наслідки (рак шийки матки, спричинений ВПЛ, та безпліддя);
- незапланована вагітність й аборт;
- статева дисфункція;
- сексуальне насильство;
- каліцтво жіночих статевих органів. ↩︎
