Основна частина звіту зосереджена на результатах опитування 3 451 повнолітнього громадянина України. З них 65% – жінки і 34% – чоловіки. Близько 1% респондентів не ідентифікували себе як чоловіка чи жінку або вирішили не відповідати на питання про стать (21 особа). Опитування проводилося з 24 квітня 2024 року по 15 травня 2024 року.1
ПОТОЧНІ НАМІРИ ТА ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
Час у Швеції та подорожі назад до України.
У середньому, у 2024 році українські респонденти провели 643 дні у Швеції, причому 68% з них були вимушені покинути Україну з березня 2022 року. Протягом цього періоду перебування у Швеції майже п’ята частина (19%) заявила, що хоча б раз подорожувала назад до України. Як і в 2023 році, частка осіб, які відвідали Україну хоча б раз, значно вища серед жінок (27%), ніж серед чоловіків (6%), що зрозуміло, враховуючи обмеження для дорослих чоловіків в Україні.
Відповідно до того, що було виявлено у 2023 році та в інших європейських країнах, основні причини відвідування України, хоча б тимчасово, залишаються пов’язаними з деякими незадоволеними потребами під час перебування у Швеції: близько 46% тих, хто подорожував назад до України з моменту їх переміщення до Швеції, зробили це для отримання медичної допомоги, за ними слідують ті, хто подорожував для поновлення або отримання нових документів (паспортів, ліцензій, дипломів та свідоцтва про народження) (37%), для збору особистих речей, залишених в Україні (36%), для перевірки свого майна (20%), для зустрічі з членами родини (30%) та для догляду за особами, які потребують допомоги (діти, літні люди, особи з інвалідністю), залишеними в Україні (14%).
Поточні плани
Близько 81% респондентів не мають намірів переїжджати з їхнього поточного місця проживання, що на 9% більше, ніж спостерігалося у 2023 році. Це свідчить про більшу стабільність та задоволеність українських респондентів своїм життям у Швеції. Частка тих, хто планує переїхати в межах Швеції, трохи зменшилася з 8% до 7%, а частка тих, хто має намір переїхати до іншої країни, залишилася незмінною і мінімальною на рівні 1%. Частка тих, хто планує повернутися до свого місця проживання в Україні найближчим часом, також зменшилася з 2% до 1%. Частка осіб, які були невпевнені у своїх планах або воліли не відповідати, також знизилася з 17% у 2023 році до 11% у 2024 році.
Протягом обох років жінки демонструють меншу схильність до змін поточної ситуації, ніж чоловіки, що пояснюється наявністю дітей та іншими фактами сумісного проживання: 85% респондентів з дітьми (у домогосподарствах з одним або двома дорослими) у 2024 році не мають наміру переїжджати, порівняно з 77% респондентів, які живуть на самоті у Швеції.
Лише близько 1% (або 33 респонденти) у 2024 році згадують про намір переїхати до іншої країни в найближчому майбутньому, головним чином до Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Великої Британії та Канади. Серед тих, хто має намір переїхати як у межах Швеції, так і за кордон, дуже небагато (4%) готові змінити країну менш ніж за місяць, тоді як більшість або невпевнені (27%), або бачать себе все ще у Швеції, принаймні протягом наступного року (36%).
Плани на майбутнє
Зростаюча невизначеність, пов’язана з ситуацією в Україні та закінченням війни, ймовірно, вплине не лише на короткострокові плани, але й довгостроковій перспективи.
Частка українців, які сподіваються повернутися до України, як тільки це стане безпечно, зменшилася з 28% у 2023 році до 13% в у 2024 році, якщо об’єднати тих, хто відповів “Так, я планую повернутися незалежно від ситуації” та “Так, я планую повернутися, коли будуть сприятливі умови”. Частка невизначених респондентів зменшилася з 33% до 24% за два роки.
Водночас частка тих, хто не хоче повертатися до України, зросла з 37% до 58% між 2023 та 2024 роками.
Респонденти з Луганської (63%), Донецької (47%) та Херсонської (43%) областей частіше заявляють, що не можуть повернутися до своїх місць проживання, оскільки вони знаходяться в районах, що не контролюються урядом України. А респонденти, які походять із західних областей, які менш постраждали від активних бойових дій, та з Києва частіше повідомляють, що просто не хочуть повертатися (з частками понад 40%).
Фактори, що сприяють поверненню
В 2024 році респондентів під час опитування визначили основні фактори, що впливають на повернення до України. Закінчення війни обрала майже половина респондентів 2024 року (46%), за ними йдуть фактори безпеки, що стосуються наявності військових дій, обстрілів та залишків нерозірваних боєприпасів та мін у місці проживання (42%). Наявність роботи (23%) та міркування щодо громадського життя та місцевої підтримки у сфері гуманітарної та соціальної допомоги (14%) також обрані багатьма респондентами як важливі фактори.
Зростаюче бажання залишитися у Швеції
Українські респонденти у 2024 році визнають, що з часом вони переглянули перспективи повернення через зростаючу невизначеність розвитку подій в Україні та через тривале життя за кордоном. Більше двох третин (68%) українських респондентів у 2024 році заявляють, що їхні наміри на майбутнє змінилися протягом останнього року на користь бажання залишатися у Швеції у довгостроковій перспективі. Серед чоловіків ця частка склала - 72%, серед жінок - 65%.
Близько 15% респондентів заявляють, що їхні наміри не змінилися протягом останнього року, тоді як невелика частка респондентів стверджує, що їх позиція стала біль визначеною: тепер вони більше переконані або повернутися до України (3%), або переїхати до іншої країни (1%). Решта 13% не знають або воліють не відповідати.
Аналіз як кількісних, так і якісних даних показують як взаємодіють бачення країни перебування (Швеції) та міркування щодо умов у країні походження (Україні). Незалежно від особистих планів — інтеграція у Швеції, повернення до України або переселення в інше місце — респонденти підкреслюють важливість фізичної безпеки та бажання закінчення війни як невід’ємного елемента будь-якого довгострокового рішення. Хоча ця загальна надія “на закінчення війни” є загальною для всіх переміщених українців, респонденти у Швеції, здається, мають більшу схильність залишатися у Швеції у довгостроковій перспективі, ніж вимушені українські мігранти, які наразі перебувають у країнах Східної Європи.
Після більш ніж двох років з початку повномасштабного вторгнення та на тлі невизначеності дати закінчення війни в Україні, в 2024 році (порівняно з 2023 роком) більша кількість респондентів демонструє сильну схильність залишатися у Швеції, з мінімальним інтересом до повернення в Україну або переїзду в іншу країну.
Українці з тимчасовим захистом, які проживають у сусідніх з Україною країнах, часто повідомляють, що обрали свою країну та місце притулку з різних причин: відкритість та гостинне ставлення місцевих громад та національних органів влади в цих країнах; географічна близькість до України та можливість відвідувати членів родини, які залишилися; відстань до країни перебування через сімейні причини (багато домогосподарств з одним дорослим, багато з літніми людьми, особами з особистими проблемами зі здоров’ям або маленькими дітьми); можливість використовувати українську або російську мову як мову спілкування в деяких країнах. Одержувачі тимчасового захисту у Швеції частіше серед причин вибору свого місця проживання називають чинники, які пов’язані з комплексною системою захисту та сприятливими умовами щодо доступу до послуг та можливостей працевлаштування.
Я маю хорошу роботу у Швеції, трудовий договір та договір оренди. Те саме стосується моєї дружини. Ми повністю задоволені нашим доходом та життям у Швеції. Ми також вивчаємо шведську мову, щоб бути частиною шведського суспільства, разом пройшли курс SFI, а тепер продовжуємо навчання на курсі GRUV. Також, після отримання персонального номера, ми плануємо купити квартиру тут.
Українець, 35 років, проживає у Сконе.
ІНТЕГРАЦІЯ НА РИНОК ПРАЦІ ЯК ФАКТОР СТАБІЛЬНОСТІ
Участь у ринку праці
Близько 88% респондентів були активними на ринку праці до виїзду з України, тоді як 12% були пенсіонерами, студентами, або безробітними і не шукали роботу чи не були доступні для роботи. Не було виявлено значних відмінностей між чоловіками та жінками, або між респондентами у 2024 та 2023 роках. Рівень участі у ринку праці залишається на тому ж рівні після переміщення: в середньому 88% респондентів беруть участь у ринку праці у Швеції. Проте у Швеції чоловіки більш активні на ринку праці (93%), ніж жінки (85%).
Майже дві третини (58%) всіх респондентів працевлаштовані (наймані працівники, самозайняті, поденна праця), тоді як 30% безробітні, які шукають роботу. Серед неактивних (12%) більшість складають студенти (61%) та пенсіонери (30%), а 9% не працевлаштовані і не шукають роботу. Основними причинами їхньої неучасті у ринку праці є власний стан здоров’я (27%), а також обов’язки по догляду за іншими членами сім’ї (наприклад, дітьми, літніми людьми та особами з інвалідністю) (19%). Приблизно 16% зазначають, що не мають потреби працювати, оскільки інші члени їхнього домогосподарства працевлаштовані. Рівень участі у ринку праці є високим і залишається подібним до спостережень 2023 року. Також зберігаються значні відмінності по цьому показнику між чоловіками та жінками. З іншого боку, значні зміні спостерігаються у балансі зайнятих та безробітних, як серед чоловіків, так і серед жінок. Серед неактивних частка тих, хто не працевлаштований і не шукає роботу, суттєво зменшилася (з 25% у 2023 році до 9% у 2024 році).
Майже дві третини респондентів заявляють, що мають вищу освіту, але це не обов’язково збільшує частку зайнятих серед них.
Майже половина (49%) тих, хто наразі працює, заявляють, що не повністю використовують свій досвід або навички на роботі. Це частіше зустрічається серед жінок (57% тих, хто працює), ніж серед чоловіків (39%). Також цей показник невідповідності між навичками та зайнятістю трохи збільшився у 2024 році (в 2023 році - 47%).
Невідповідність між поточною роботою та рівнем освіти і досвіду залежить від сектора зайнятості: вона найнижча для тих, хто працює у професійній, науковій та технічній діяльності та інформаційних і комунікаційних технологіях (12% та 9% відповідно), і найвища для тих, хто працює у інших видах послуг (70%), у сфері охорони здоров’я та соціальної роботи (65%), а у сфері розміщення та харчування (62%). До переміщення основними секторами зайнятості для працевлаштованих були будівництво (12%), оптова та роздрібна торгівля (10%), охорона здоров’я та соціальна робота (7%), виробництво (9%), освіта (8%), інформація та комунікації (8%), серед яких були менеджери, інженери, вчителі, бухгалтери, ІТ-спеціалісти, адміністративні працівники, лікарі та інші медичні працівники. У Швеції ті, хто працює, переважно зайняті у будівництві (21%), інших видах послуг (14%), сфері розміщення та харчування (12%), охороні здоров’я та соціальній роботі (8%), серед яких прибиральники, будівельники, ІТ-спеціалісти, вчителі, медсестри, офіціанти та офіціантки, кухарі та домашні працівники. Як і у 2023 році, ці результати показують загальне зменшення кількості управлінських, професійних та технічних посад на користь операторів машин та нефахових посад.
Перешкоди для працевлаштування
Мовний бар’єр є основною перешкодою при пошуку роботи, про що повідомляють у середньому 76% респондентів. Однак це значення зменшилося на 9% порівняно з 2023 роком (85%), що є відчутним знаком загального покращення рівня володіння шведською мовою.
Інші часто згадувані перешкоди включають відсутність відповідних робочих місць у місці проживання (31% порівняно з 22% у 2023 році) та відсутність необхідної кваліфікації або її визнання (про що повідомляють 17% респондентів у 2024 році порівняно з 14% у 2023 році). Дискримінація зросла з 10 відсотків у 2023 році до 16 відсотків у 2024 році, за нею йде відсутність транспорту для поїздок до робочого місця (14% порівняно з 12% у 2023 році), складнощі поєднання обов’язків по догляду (необхідність догляду за дітьми, літніми людьми або особами з інвалідністю) та доступні робочі умови (11% порівняно з 12% у 2023 році), а також особисті проблеми зі здоров’ям (11% порівняно з 9% у 2023 році). Згідно з якісними даними респондентів, відсутність визнання дипломів та час, витрачений на пошук роботи, що відповідає рівню освіти, є двома важливими факторами, що затримують вступ до працевлаштування українців з вищою освітою.
Порівняння зайнятості українців з тимчасовим захистом, загального населення та іноземців
Офіційний рівень зайнятості у Швеції у 2023 році становив 77% для всього населення, 78% для громадян Швеції та 68% для іноземного населення. Таким чином, рівень зайнятості, розрахований для українців з тимчасовим захистом у вибірці, в середньому на 10% нижчий (58%), ніж у загального іноземного населення у Швеції, і зокрема на 7% нижчий для чоловіків (69% порівняно з 76%) та на 6% нижчий для жінок (52% порівняно з 58%).
Розглядаючи розподіл за рівнем освіти, офіційний рівень зайнятості для жителів Швеції з вищою освітою у 2023 році становив 90% (як для жінок так і для чоловіків) та 82% для іноземців (90% для чоловіків-іноземців, 74% для жінок-іноземців). Дані опитування не показують збільшення рівня зайнятості серед українців з вищою освітою порівняно із середнім (обидва 58%). Також рівень зайнятості становить 67% для чоловіків з вищою освітою та 54% для жінок з вищою освітою. Це нижче середнього рівня зайнятості іноземного населення, що проживає у Швеції та має вищу освіту. Водночас це вище, ніж у інших країнах-членах ЄС, таких як Польща, Угорщина чи Румунія.
Крім того, навіть якщо рівень безробіття серед українців з тимчасовим захистом залишається високим порівняно з іншими групами мігрантів та біженців у Швеції, їхня інтеграція на ринок праці з моменту прибуття до Швеції відбувається швидше, ніж зазвичай спостерігається серед інших груп мігрантів та біженців по всій Європі. Також рівень безробіття серед українців з тимчасовим захистом по всій країні схожий на той, що спостерігається серед решти населення. Офіційний рівень безробіття серед населення у Швеції у 2023 році становив 7,7%.
ЖИТТЯ У ШВЕЦІЇ
Фінансова ситуація
Оцінка фінансового стану українцями з тимчасовим захистом у Швеції покращилася за останній рік: 55% вибірки у 2024 році вважають, що мають достатні засоби або доходи для покриття своїх життєвих витрат, порівняно з 50% у 2023 році. Частка тих, хто вважає свої доходи достатніми, значно більша серед чоловіків, ніж серед жінок (67% проти 49%). Однак 35% (40% у 2023 році) повідомляють про недостатність ресурсів, і 10 відсотків (9% у 2023 році) воліють не відповідати.
Це покращення явно пов’язане з позитивною динамікою зайнятості серед респондентів: доходи від роботи є основним джерелом грошей для покриття повсякденних витрат для 55% респондентів (43% у 2023 році), тоді як менше п’ятої частини (2024 рік - 17%, 2023 рік - 24%) вважають підтримку від влади основним джерелом грошей. Приблизно 15% (16% у 2023 році) вказують на підтримку від родини або друзів. Ті, хто отримує доходи від роботи, зазвичай перестають отримувати допомогу від SMA (Шведське міграційне агентство). Ця допомога часто вважається фундаментальною, але недостатньою для покриття всіх життєвих витрат і забезпечення автономного житла для тих, хто наразі не працює. Приблизно 29% усієї вибірки у 2024 році не вважають доходи від роботи або підтримку від шведської влади основним джерелом грошей для покриття повсякденних витрат, і тому в основному покладаються на інші джерела, включаючи підтримку від родини та громади, особисті заощадження та інші.
Житло
Близько 44% вибірки 2024 року самостійно вирішують живуть житлові питання, орендуючи чи купуючи житло. Це на 3% більше, ніж у 2023 році (41%). Решта (56%) або розміщені через SMA (Шведське міграційне агентство) на початковому етапі після прибуття, або підтримуються муніципалітетами. Менші частки повідомляють про отримання підтримки від громадських ініціатив та друзів.
У 2024 році, як і в 2023 році, частка тих, хто самостійно вирішує житлове питання, значно вища серед респондентів у районі Стокгольма (2024 - 63%, 2023 - 52%), ніж деінде у Швеції. Частка жінок, які самостійно вирішують питання із житлом значно нижча, ніж серед чоловіків (39% проти 53%).
Володіння шведською мовою
Більшість (66%) вибірки заявляють, що українська є основною мовою, якою вони розмовляють вдома, за ними йдуть ті, хто розмовляє російською (31%) та англійською (2%), а решта 1% - іншими мовами. Більше половини респондентів (56%) також розмовляють російською, а 33% також розмовляють українською, отже, більшість респондентів можуть розмовляти та використовувати обидві мови. Англійську мову також знають 61% респондентів, хоча близько чверті з них повідомляють, що знають її “погано” (22%) або “дуже погано” (2%). Майже половина (47%) вибірки 2024 року заявляють, що розмовляють шведською, що майже вдвічі більше, ніж у 2023 році (26%). Більше половини тих, хто заявляє, що знає шведську, повідомляють, що знають її “добре” або “дуже добре” (55%), що є великим покращенням порівняно з 2023 роком, коли більшість заявляли, що знають шведську “погано” (52%) або “дуже погано” (15%). Жінки повідомляють про вищий рівень володіння шведською мовою в середньому, ніж чоловіки (59% тих, хто знає мову, знають її “дуже добре” або “добре”, порівняно з 44% чоловіків).
Зростання рівня володіння шведською мовою з часом корелює з дуже високою відвідуваністю курсів шведської мови. Близько 70% респондентів у 2024 році відвідували курси шведської мови (78% жінок і 55% чоловіків), що на 12% більше, ніж у 2023 році.
У 2024 році 78% тих, хто відвідував курси шведської мови, відвідували курси шведської для іммігрантів (SFI) (порівняно з 31% у 2023 році), 10% (порівняно з 22% у 2023 році) відвідували курси Svenska från dag ett (“Шведська з першого дня”), і 12% (порівняно з 47% у 2023 році) відвідували також інші курси. Серед них багато хто згадував про поєднання курсів у Folkuniversitetet, організованих церквами, НУО та волонтерськими організаціями, а також індивідуальну та онлайн практику (наприклад, за допомогою додатку Duolingo). У 2024 році близько 75% тих, хто відвідував курси, були задоволені ними (на 6% більше порівняно з 2023 роком). Ті, хто відвідував курси “Шведська з першого дня”, були задоволені у 77% випадків, тоді як ті, хто відвідував курси SFI, були задоволені у 76% випадків.
Загалом, ті, хто незадоволений мовними курсами, зазначили кілька проблем: курси занадто короткі, розклад існуючих курсів не підходить для людей, які працюють, викладачі не можуть спілкуватися українською або російською мовами, матеріали та загальна структура не задовольняють або не відповідають потребам ринку праці.
Основні потреби та підтримка від шведської влади
Респондентів попросили вибрати пункти зі списку та визначити свої найнагальніші потреби. Близько 9% з них повідомили, що наразі не мають нагальних потреб, тоді як більшість обрали більше однієї сфери або теми, в яких вони відчувають потребу в більшій підтримці.
П’ять основних пріоритетів, визначених респондентами, включають курси мови (обрані 41% респондентів загалом), підтримку зайнятості (40%), медичні послуги (36%), можливості навчання або підвищення кваліфікації для дорослих (33%) та фінансову підтримку (29%).
У 2024 році задоволення потреб покращується, порівняно з 2023 роком. Хоча курси мови, зайнятість та фінансова підтримка, а також продукти харчування й непродовольчі товари залишаються актуальними, їх частки у 2024 році зменшилися. Серед пунктів, які отримали більше уваги у 2024 році - медичні послуги (з 31% до 36%), освіта для дорослих (з 29% до 33%), допомога з документацією (з 18% до 23%) та підтримка для початку власного бізнесу (з 9% до 12%).
Більшість респондентів (86%) знають, як зв’язатися зі Шведською службою зайнятості (Arbetsförmedlingen) і майже половина (49%) з них це зробили. Респонденти підкреслюють важливість наявності особистого ідентифікаційного номера для повного доступу до доступних програм підтримки зайнятості, серед яких:
більш гнучкі системи пошуку роботи та підтримка для безпосереднього контакту з потенційними роботодавцями
підтримка у пошуку постійних робочих місць та контрактів, які не субсидуються Arbetsförmedlingen
доступ до спеціалізованих професійних навчальних курсів, що відповідають потребам ринку праці
визнання освітніх сертифікатів та кваліфікацій, отриманих за кордоном, та можливість продовжувати навчання
мовні курси, адаптовані до вимог володіння мовою в певних секторах та професіях, а також до рівня освіти учасників
Я вже знайшла роботу, але почну працювати влітку. Загалом, постійної роботи недостатньо. Я спілкуюся з багатьма українськими жінками, і багато роботодавців наймають українців лише на період до 2 років і тільки через Arbetsförmedlingen (Шведська служба зайнятості), щоб держава покривала витрати на зарплату, а потім шукають інших українців, щоб влаштувати їх таким же чином через Arbetsförmedlingen.
Українка, 30 років, вища освіта в галузі інженерії, проживає у Вестервіку, Калмар лен
ВИСНОВКИ
Одержувачі тимчасового захисту у Швеції демонструють вищий рівень освіти та зайнятості порівняно з тими, хто переміщений в інші європейські країни. У середньому, демографічний склад українців у Швеції більше сімей, що складаються більшою з жінок та чоловіків та менше одиноких або літніх осіб. Серед українців велика частка випускників та професіоналів.
Спостереження 2023 року пояснюють це особливостями комплексної системи захисту в Швеції та сприятливими умовами на ринку праці і державних послуг. Водночас пояснення полягає також в характеристиках самих вимушених мігрантів, зумовленими низкою факторів. Наприклад, рішення шукати притулок у Швеції, яка географічно знаходиться далі від сусідніх з Україною країн, приймали сім’ї та особи, які мають ресурси та можливості для здійснення довшої подорожі. Ці емігранти, ймовірно, мають кращу освіту та вищий рівень навичок, що робить їх більш адаптованими до нових умов та більш конкурентоспроможними на ринку праці країни перебування. Структура місцевого ринку праці у Швеції також відіграє роль, пропонуючи більше можливостей та кращі умови праці порівняно з іншими європейськими економіками. Це середовище може приваблювати та утримувати кваліфікованих працівників та професіоналів. Перспективи більш стабільної зайнятості, вищих заробітних плат та кращих соціальних пільг надають потужний стимул для українців будувати нове життя у Швеції, й не повертатися до України навіть після закінчення війни. Це контрастує з ситуацією в інших європейських країнах, ближчих до України, де демографічний склад українського населення та умови місцевого ринку праці не мають таких можливостей для довгострокового перебування.
Поєднання демографічної структури (з більшою часткою сімей), високої кваліфікації емігрантів та сприятливих умов на шведському ринку праці пояснює, чому українці з тимчасовим захистом у Швеції бажають залишитися в цій країні.
Рівень зайнятості українців з тимчасовим захистом нижчий, ніж у іноземного населення, яке проживає у Швеції, але вищий, ніж у інших країнах-членах ЄС. Крім того, зайнятість одержувачів тимчасового захисту у Швеції зростає як для жінок, так і для чоловіків по всіх регіонах проживання, показуючи позитивну динаміку інтеграції.
Зайняті українці з тимчасовим захистом більш охоче залишаються у Швеції у найближчому майбутньому (85%), ніж ті, хто не має роботи (73%). Зайнятість також корелює з довгостроковими прагненнями: безробітні більш охоче повертаються до України, коли умови дозволяють (14% порівняно з 10%), і рідше повідомляють про бажання залишитися (30% порівняно з 38%), ніж зайняті. Ці висновки узгоджуються з іншими дослідженнями, які підкреслюють роль статусу зайнятості та загальних умов у країнах перебування у визначенні намірів та прагнень щодо довгострокових рішень.
Хоча респонденти визнають підтримку, надану шведським суспільством та його владою в рамках тимчасового захисту, вони також висловлюють думки та пропозиції щодо політик та практик, які можна покращити для полегшення повнішої інтеграції власників тимчасового захисту у місцевий контекст.
У всіх сферах суспільного життя та економічної діяльності – і підтверджуючи основні висновки дослідження ІОМ, проведеного у 2023 році, та інших досліджень – респонденти цього дослідження знову наголошують, що право на реєстрацію у Реєстрі населення та отримання особистого ідентифікаційного номера полегшило б необхідні адміністративні процедури та їх доступ до послуг та більш стабільної зайнятості. Останні законодавчі зміни, включені до продовження Директиви про тимчасовий захист у червні 2024 року – які не були відомі респондентам на момент опитування – мають вирішити ці бюрократичні та адміністративні перешкоди для значної частини населення, яке наразі має статус тимчасового захисту у Швеції.
Водночас, хоча фінансовий стан, вирішення житлового питання та показники зайнятості з часом покращуються, є перспективи для досягнення більш стабільної та високої зайнятості серед власників тимчасового захисту у Швеції, за рахунок використання наявного професійного та освітнього досвіду. Особливо це стосується осіб з вищою освітою.
Повторне дослідження доводить важливість володіння шведською мовою на рівні, що відповідає рівню освіти та професійним потребам українців. Мова є одним з основних інструментів для більшої автономії та інтеграції, разом з фінансовою та житловою підтримкою, яка супроводжує українців на їхньому шляху до виходу на ринок праці.
Важливо враховувати специфічні потреби невеликої частки українців з тимчасовим захистом, які мають проблеми з працевлаштуванням через свій вік та стан здоров’я. Представники цієї групи будуть більш довгий час потребувати фінансової підтримки та доступу до соціальних послуг.
Загалом, у 2024 році одержувачі тимчасового захисту частіше висловлюють бажання залишатися у Швеції, а не повертатися в Україну, навіть коли умови будуть для цього більш сприятливими. Їхні соціальні та економічні інвестиції в інтеграцію себе та своїх дітей до місцевого суспільства повільно, але впевнено окупають себе.
Результати опитування 2024 року систематично порівнюються з результатами опитування, проведеного між березнем та травнем 2023 року (коли це можливо). ↩︎
