Україна сьогодні, завдяки багатомільйонній міграції, є транскордонним явищем, що справляє неабиякий вплив на життя Європи та Світу. Вплив же вимушеної української еміграції на політичне життя власної країни, можна буде зрозуміти під час майбутніх виборів, коли б вони не відбулися.
Нагадування про необхідність їх проведення все частіше лунають як всередині країни, так і ззовні.
Республіканський сенатор Ліндсі Грем кидав пробний шар, закликаючи до проведення виборів, ще в 2023 році. Відтоді американці періодично повертаються до цієї теми. Днями, Кіт Келлог, спеціальний представник Президента США по Україні та росії, заявив про доречність проведення виборів в 2025 році. Така турбота про українську демократію пояснюється планами щодо запуску переговорів з припинення війни, результати яких з боку України має підписувати сторона, що не має ризиків втрати легітимності.
Цей підхід гаряче підтримує кремлівський трон. Великі “прихильники” демократичних виборів, росіяни беруть активну участь в усіх виборах у світі, крім власних. Російське втручання в українські політичні перегони має компенсувати воєнно-стратегічний провал рф у справі знищення України.
Всередині України опозиційні політичні сили також прагнуть підрахувати виборчі голоси, бо вважають Зеленського та його менеджерів тими, хто з часом стали бенефіціарами цієї війни, тому не зацікавленими в її припинені через високу вірогідність втрати влади на виборах. Влада ж усвідомлює, що виграти електоральні вподобання без перемоги не можливо. Водночас, розуміючи невідворотність виборів, проводиться робота з вивчення громадської думки і навіть створюється Міністерство національної єдності. Одним з його завдань є комунікація держави з емігрантами. [Детальніше про створення Міністерства]
Попри складність проведення виборів в осяжні терміни, стає очевидним, що тема оновлення українського політикуму – одна з тих, яка буде визначати суспільне життя в 2025 році не тільки в Україні, але й поза її межами. Електоральне поле набуло унікальних змін – мільйони українців перемістилися з постійних місць мешкання в тому числі за кордон, і відтепер складають демографічний шар з потужним виборчим потенціалом.
Характеристики електорального потенціалу вимушеної еміграції
Кількісні характеристики
За кордоном зараз знаходиться трохи менше 7 млн. українських вимушених емігрантів, близько 5 млн. мешкають в країнах ЄС. З них 2,9 млн. українських громадян – виборчого віку (жіночої статі – 1,9 млн., чоловічої – 960 тис.). Це - майже 70% від загальної кількості українців з тимчасовим захистом в Європі.
Відтак, світова кількість потенційних закордонних виборців, виходячи з даних, наданих МЗС на запит ГО «Опора» (8 177 638 осіб), могла б сягати близько 4,5 млн. осіб. За даними попередніх виборів (президентських у 2019 році) загальна кількість виборців склала трохи більше 30 млн. Отже, частка уявного виборчого потенціалу вимушених емігрантів може складати близько 15%.
Таким чином, на поточний момент, якби відбулися вибори, значну частку виборців складали б емігранти - громадяни, які вже майже три роки живуть в геть інших умовах, ніж мешканці України. І в разі високої явки вони можуть створити значний вплив на політичний курс країни.
Якісні характеристики
За даними різних опитувань від 25% до 60% емігрантів не планують повертатися в Україну і середньоарифметичний показник продовжує зростати у міру поглиблення адаптації українців за кордоном.
Однак вони залишаються громадянами України та мають право голосу. Яка кількість з них буде мати бажання голосувати - велике питання. Але є питання й завбільшки. Частка чоловіків виборчого віку серед закордонних вимушених емігрантів складає більше 30% (майже 1 млн. осіб). Більшість з них військовозобов'язані і перебувають в напівлегальному стані з точки зору консульського обліку. Відтак, вони мають перепони щодо реалізації своїх виборчих прав. Лише 1 з 16 українців за кордоном перебуває на консульському обліку. Станом на 21 червня 2023 року таких громадян було трохи більше 493 тис., і 88% з них є повнолітніми.
Хай би там що, але велика кількість громадян за кордоном має значний електоральний потенціал. Рівень впливу емігрантів на політичний курс країни, можна побачити на прикладі нещодавніх виборів в Молдові та Грузії.
Політичні вподобання діаспори на прикладі нещодавніх виборів в Молдові та Грузії
«Буття визначає свідомість», а тому логічно, що емігранти завжди голосують не так, як громадяни всередині країни.
Очевидна причина, чому мешканці Молдови та Грузії не віддають більшість голосів прозахідним політичним силам – війна в Україні. Вони бояться російської агресії у відповідь на відверто прозахідний курс. Водночас російська еміграція та обхід росіянами західних санкцій привели в ці країни додаткові гроші.
Кількість грузинів, що беруть участь в голосуванні за кордоном, становить невеличкий відсоток, тому не чинить погоди, а от якби не молдавська закордонна діаспора, то результати торішніх президентських виборів в Молдові могли бути геть іншими. Для України ж вплив закордонних виборців відтепер є значно більш актуальнішим, ніж в будь-якій країні світу.
Українці за кордоном теж голосують іншим чином, ніж мешканці України. Це підтверджують показники виборів 2019 року.
Але, усвідомлюючи унікальну міграційну ситуацію та розуміючи структуру інтересів українців за кордоном, можна очікувати на виборах геть несподіваних результатів. Що як поточні інтереси українських емігрантів та емігранток більшою мірою співпадають не з політичним курсом євроатлантичної інтеграції, розвитку системи безпеки та військових реформ, а з наративами: «мир за будь-яку ціну», «Захід нас використовує», «Україна ніколи не буде в НАТО», «відкриємо кордони» та «амністія всім ухилянтам»? Таке розуміння власного зиску дозволило б їм вирішити свої майнові питання в Україні та «витягти» своїх чоловіків за кордон. На тлі вищезазначеного варто розглянути структуру поточних інтересів вимушеної української еміграції.
Поточні інтереси вимушеної української еміграції
Дві основні категорії українців за кордоном визначаються бажанням повертатися або не повертатися в Україну. Відповідно до цих прагнень емігранти окреслюють майбутні перспективи відносин з батьківщиною.
Не повернуться - ті, хто знаходяться за кордоном, а також українські мешканці, що планують назавжди покинути Україну:
- Доля майна, що залишилось в Україні
- Відкриття кордонів
- Возз'єднання сімей за кордоном
- Загроза припинення надання пільгових умов через надання тимчасового захисту в країнах Європи
- Отримання нового громадянства
Повернуться - переміщені українці, які бажають повернутися або розглядають можливість повернення, будуть виходити із настання наступних умов:
- Довгострокове вирішення безпекових ризиків
- Житлові питання
- Статус чоловіків, що ухилялися від мобілізації за кордоном
- Можливості для освіти, отримання роботи та ведення бізнесу
- Масштаби відбудови
- Державна підтримка
З плином часу адаптація українців за кордоном поглиблюється, а відтак кількість тих, хто не планує повертатися, збільшується, а кількість тих, хто цікавиться політичним життям в Україні зменшується. Отже чим далі відкладаються вибори, тим меншою буде участь в них українських емігрантів.
Що заважає проведенню виборів якнайшвидше?
Крім призупинення війни є низка бар'єрів для того, щоб громадяни могли б повноцінно обирати та бути обраними:
- Мільйони українських громадян вилучені з життя в Україні формально, фізично та ментально. Припинення бойових дій, відкриття кордонів, а також заходи та певний час, необхідний для виконання передвиборчих дій – ключові умови для проведення виборів.
- Загрози низької явки виборців. Більшість українських громадян за кордоном не перебувають на консульському обліку. За даними опитувань, 25-50% не планують повертатись. У підсумку, значна частина емігрантів або не зможе прийняти участь у виборах або може їх проігнорувати.
- Технічні проблеми. В умовах, коли мільйони виборців перемістилися з постійних місць мешкання, технічна організація голосування пов'язана з низкою проблем. Можливість електронного голосування потребує реформ законодавства та має загрози хакерських втручань. Довіри до онлайн-виборів не додають технічні аварії, що стаються, в тому числі, через ворожі кібератаки. Останні приклади грудня 2024 - зрив онлайн-голосування за Громадську антикорупційну раду МО України або злам державних електронних реєстрів, які на довгий час призупинили свою роботу.
- Брак фінансів. Останнього разу, коли Президент Зеленський відповідав на пропозиції західних партнерів щодо необхідності проведення виборів, він озвучував цифру близько 5 млрд. грн, необхідну для їх проведення, і наголошував, що джерелом цих коштів мають бути західні ініціатори українських виборів.
- Організаційні проблеми. Проведення виборів передбачає низку питань, відповіді на які навіть не починали обговорювати: чи мають бути відкриті кордони? Чи мають західні країни анулювати тимчасовий захист для українських мігрантів (а якщо так, то в якому статусі вимушені емігранти мають перебувати там до повернення)?
- Нові міграційні загрози. Взаємодія із західними партнерами. Треба враховувати, що баланс між українцями по обидва боки західного кордону може змінитися на користь частки емігрантів у разі, якщо напередодні проведення виборів буде відкрито кордони. Як наслідок, протягом мінімум декількох місяців будуть спостерігатися нові різноспрямовані хвилі міграції. Якщо Україна та країни ЄС не запровадять механізми стримування таких хвиль, то є підстави вважати, що багато українців проголосують квитками на поїзд в бік Заходу.
Але є й ще одна перепона - розуміння українцями вразливості політичного поля для втручань і маніпуляцій. Застосування інноваційних інструментів впливу на електорат через соціальні мережі та відео-сервіси дає можливість ефективно просувати до влади політиків-шоуменів з контроверсійними поглядами та навіть без політичного бекграунду, як, наприклад, на поточних президентських виборах в Румунії. До того ж, можливості рашистських ботоферм за кордоном значно ширше, ніж на теренах мовлення Телемарафону. Москва намагатиметься розколоти українське суспільство старими добрими наративами - армія, мова, віра - тільки від російського виробника. В Україні ж до цих традиційних ліній розмежувань додалася нова: поїхав-залишився.
Тому більшість українців, згідно опитувань, вважають запуск електоральних перегонів передчасними. Проте кількість тих, хто прагне пришвидшення проведення виборів, зростає.
Підсумовуючи, треба зауважити, що попри настання ключових умов та вирішення організаційних проблем, які дозволить провести вибори, потрібна цілеспрямована комунікація з вимушеною українською еміграцією. Незалежно від дати майбутніх виборів електоральний цикл вже розпочато, а відтак комунікаційні стратегії з еміграцією треба запускати вже зараз.
Комунікаційна політика, спрямована на переміщених за кордон українців має включати:
- Донесення зрозумілих пропозицій з боку громад, бізнесу та держави
- Консультації з боку фахівців
- Протидію дезінформації (особливо з боку рф)
- Проведення досліджень та опитувань думки емігрантів
- Налагодження зв'язків між еміграцією та громадами, в т.ч. залучення емігрантів в життя громад
Ті політичні сили, які налагодять ефективну комунікацію з емігрантами отримають голоси українців за кордоном. Вибори ж можуть з головної загрози для української державності перетворитися на інструмент ефективних змін та заохочення українців до повернення.
