Od początku rosyjskiej inwazji w 2022 r. Ukraińcy założyli w Polsce prawie 90 tys. firm – Polski Instytut Ekonomiczny – звіт Польського економічного інституту
В цьому дослідженні представлено масштаби та характеристики підприємницької діяльності, започаткованої та веденої громадянами України в Польщі у 2022–2024 роках, з урахуванням галузевої структури, участі жінок і чоловіків, а також стабільності цих підприємств.
Інтенсивність української підприємницької діяльності в Польщі залишається високою. Громадяни України у 2022–2024 роках зареєстрували в Польщі загалом 89 тис. підприємств, зокрема суб’єктів індивідуальної підприємницької діяльності (далі – ІПД) та компаній із іноземним капіталом.
У 2024 році кількість нових підприємств була приблизно на 80% більшою, ніж у 2022 році.
Високий рівень підприємницької діяльності громадян України в Польщі, що визначається часткою новостворених підприємств, пояснюється кількома факторами.
Передусім українці демонструють підвищену професійну активність. Рівень зайнятості серед іммігрантів з України (як довоєнних, так і біженців) становить 78%, що є вищим показником, ніж серед осіб віком від 15 років у Польщі (56%), згідно з дослідженням Національного банку Польщі.
Ще одним важливим чинником є загальна схильність іммігрантів до самозайнятості. У 2/3 країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСD) іммігранти більш схильні до самостійного підприємництва, ніж місцеві жителі (у країнах Центрально-Східної Європи ця різниця становить 5 в.п.).
Процес реєстрації ІПД для громадян України спрощений – українець, який легально перебуває в Польщі та має номер PESEL, може зареєструвати компанію на тих самих умовах, що й польські громадяни.
Високий рівень підприємницької діяльності також пояснюється тенденцією укладання працівниками угод B2B, що є способом оптимізації витрат для компаній завдяки нижчим витратам на оплату праці та меншим податковим зобов’язанням.
Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) зазначає, що іммігранти частіше, ніж громадяни приймаючої країни, опиняються в ситуації фіктивної самозайнятості, тобто працюють як незалежні підприємці, хоча фактично їхня діяльність відповідає умовам трудових відносин.
З січня 2022 року по грудень 2024 року в Польщі було засновано приблизно 77,7 тис. українських ІПД, що становить 9% від загальної кількості зареєстрованих компаній.
У 2024 році свою підприємницьку діяльність у Польщі розпочали 33,2 тис. українських ІПД — це більш ніж удвічі більше, ніж у 2022 році (15,9 тис.), і на 16% більше, ніж у 2023 році (28,6 тис.).
Більше ніж кожне десяте ІПД (12%) зареєстроване у Польщі в 2024 році належало громадянину України, а 84% підприємств, заснованих іноземцями, були під керівництвом українців.
Найбільша активність у реєстрації ІПД громадянами України в Польщі у 2024 році спостерігалася в лютому (всього було зареєстровано 4326), а найменше в грудні (1741). Підвищена кількість зареєстрованих ІПД у І кварталі 2024 року могла бути пов’язана зі змінами в українському законодавстві щодо видачі паспортів, а також із необхідністю підтвердження джерела доходу в Польщі для отримання польського громадянства. Варто зазначити, що сам факт реєстрації підприємства в певному місяці не означає його фактичну активність на ринку.
Українки зберігають стабільний рівень активності у відкритті власної підприємницької діяльності. У 2022–2024 роках 37% українських ІПД були зареєстровані жінками. Рівень підприємницької активності українок у ці роки залишався схожим. Частка українських підприємств, заснованих жінками у 2024 році, становила приблизно 36%, що є трохи нижчим показником, ніж серед польок у той самий період (38%).
Цікаво, що у 2023 році частка українських жінок, які вели ІПД, була вищою, ніж серед польок (37% проти 34%).
Частка чоловіків, які засновували підприємницьку діяльність у 2022 році, тобто одразу після початку повномасштабної війни в Україні, була нижчою за 60%, але в наступні роки перевищувала цей рівень.
Структура галузей підприємницької діяльності у 2022-2024 роках залишається майже незмінною. Домінують будівництво (23%), ІТ (18%) та інша діяльність у сфері послуг (13%). Ці три сектори охоплюють понад половину всіх новостворених компаній.
У 2024 році порівняно з 2022 роком зросла частка ІПД, пов’язаних з ІТ (на 2 відсоткові пункти), професійною, науковою та технічною діяльністю, торгівлею, транспортом та складським господарством (на 1 відсотковий пункт). Водночас у чотирьох секторах спостерігалося зменшення частки: інша діяльність у сфері послуг (на 3 відсоткові пункти), будівництво, готельно-ресторанний бізнес та охорона здоров’я (на 1 відсотковий пункт). Серед 18,2 тисяч українських будівельних компаній, що наразі функціонують у Польщі, найбільшу частку становлять ті, що займаються виконанням завершальних будівельних робіт (32%).
Із 14 тисяч підприємств у ІТ-секторі 79% займаються діяльністю, пов’язаною з програмним забезпеченням.
Серед іншої діяльності у сфері послуг, яку надають 10,2 тисячі українських підприємств, 82% припадає на послуги перукарів та косметологів.
Майже кожне третє ІПД, зареєстроване громадянками України у 2022-2024 роках, працювало у секторі інших послуг. Наступними за популярністю серед жінок були галузі ІТ (12%) і торгівлі (11%).
У 2022-2024 роках українські чоловіки найчастіше засновували будівельні компанії (35%), займалися ІТ (22%), відкривали транспортні та складські підприємства (10%), а також компанії, пов’язані з переробною промисловістю (10%). Загалом ці чотири галузі охоплювали майже 75% усіх новозареєстрованих підприємств серед чоловіків. У порівнянні з 2022 роком частка будівельних компаній, зареєстрованих українцями, зменшилася на 3 відсоткові пункти, тоді як частка підприємств у сфері ІТ, а також транспорту, зросла на 1 відсотковий пункт.
Майже половина ІПД у сфері транспорту та складського господарства спеціалізувалася на автомобільних перевезеннях вантажів.
Господарська діяльність, яку засновують українські чоловіки, часто відрізняється від вибору жінок-підприємниць. Найбільш жіночою галуззю залишається сфера інших послуг – у 2024 році аж 88% компаній у цьому секторі були засновані громадянками України, що відповідає рівню 2022 року.
Хоча частка жінок у таких секторах, як сільське господарство (75%), освіта (74%) та охорона здоров’я (72%) є нижчою, вона залишається переважною.
Чоловіки домінують у сферах, що потребують більшої фізичної сили або технічних навичок, зокрема в будівництві (94%), транспорті та складському господарстві (92%), переробній промисловості (79%) та ІТ (78%).
У 2024 році 4% українських ІПД, зареєстрованих у Польщі, були закриті в тому ж році, що відповідає загальній тенденції закриття ІПД у країні (4%).
Загалом у 2024 році припинили діяльність 1218 компаній, заснованих громадянами України. Найчастіше закривалися будівельні компанії (22%), тоді як підприємства, пов’язані з транспортом, складським господарством та торгівлею, посіли друге місце (по 12%). Найбільше заяв про ліквідацію подавали в липні (15%) та грудні (14%).
У 2024 році 9% українських ІПД, зареєстрованих у тому ж році, були призупинені, що близьке до загальної тенденції у Польщі (10%). На тимчасове припинення діяльності пішла 2 961 українська компанія. Майже кожне третє підприємство призупиняло роботу вже у перший місяць функціонування. Серед усіх компаній, зареєстрованих у Польщі у 2024 році, цей показник був порівнянним і становив 32%. Найчастіше українські підприємці призупиняли будівельні компанії (26%), що може бути пов’язано, зокрема, із сезонністю цієї галузі. Майже кожне п’яте підприємство, що зупинило діяльність, працювало у сфері торгівлі (18%). Найбільше заяв про тимчасове припинення роботи було подано у останньому кварталі 2024 року.
За даними Центрального осередку економічної інформації, з січня 2022 року до грудня 2024 року українці створили приблизно 11,3 тисячі компаній із українським капіталом. Це становило 31% від усіх іноземних компаній, зареєстрованих у цей період, та 7% від загальної кількості нових підприємств у Польщі. На кінець грудня 2024 року в Польщі діяло 28,2 тисячі компаній з українським капіталом, з яких 3279 були зареєстровані саме у 2024 році. Новозареєстровані українські підприємства становили 27% від усіх іноземних компаній, створених у цей час. У 2024 році кількість нових українських компаній була на 23% меншою, ніж у 2022 році (4259), та на 12% меншою, ніж у 2023 році (3713).
Українські компанії, зареєстровані у 2024 році, переважно працюють у сферах торгівлі (24%), будівництва (16%) та адміністрування і допоміжної діяльності (12%).
Для багатьох громадян України відкриття бізнесу в Польщі є альтернативою роботі за наймом. Це дає їм більшу фінансову незалежність і можливість працювати за фахом відповідно до їхніх кваліфікацій та навичок.
За даними Управління соціального страхування Польщі (ZUS), на кінець грудня 2024 року понад 787 тисяч громадян України були зареєстровані для страхування, з них близько 746 тисяч працювали за наймом або за договорами підряду чи агентськими угодами.
В польських компаніях українці найчастіше зайняті на простих роботах, що призводить до нижчої заробітної плати. Саме тому багато з них обирають підприємницьку діяльність.
Частина новостворених компаній є продовженням бізнесу, який вони вели в Україні до війни. Інші ж були засновані вже в Польщі, адаптуючись до потреб як польських громадян, так і українських біженців.
У 2023 році громадяни України, які працювали нелегально, становили 16% від загальної кількості осіб, охоплених перевірками, згідно зі звітом Державної інспекції праці Польщі. Це зростання у порівнянні з 2022 роком, коли частка українців, що нелегально виконували роботу, становила 11%. Дане явище особливо цікаве в контексті спрощеної процедури працевлаштування громадян України, запровадженої у 2022 році. Вона дозволяє легальне працевлаштування на основі повідомлення про доручення виконання роботи. Незважаючи на ці спрощення, кількість нелегально працевлаштованих українців зросла.
Серед причин цього зростання Головна інспекція праці виділяє, зокрема, використання так званих «українських компаній» (тобто надання послуг без грошового відшкодування на користь компанії) та посилання на норми про незареєстровану діяльність, яка не потребує внесення до Центру реєстрації та інформації про господарську діяльність (CEIDG).
Діяльність, яку ведуть громадяни України, відповідає потребам польської економіки та частково заповнює прогалини на ринку праці. Це підтверджує значна присутність українських компаній у будівельній сфері, галузі ІТ та TSL (транспорт, логістика, складське господарство).
Попит на працівників підтверджують результати лютневого дослідження Місячного Індексу Кон’юнктури (MIK) – щонайменше половина будівельних компаній, підприємств TSL та виробничих підприємств вважають нестачу кадрів серйозною перешкодою для їхньої діяльності.
Витрати українських біженців суттєво вплинули на динаміку споживання в Польщі, зазначають аналітики Центру аналізів «PKO BP». Без їхньої участі споживчий спад у Польщі тривав би довше, а процес виходу з нього був би повільнішим. Найбільший вплив на зростання польського ВВП українські біженці мали у другому кварталі 2022 року, коли їхні витрати збільшили економічне зростання на 1 відсотковий пункт. Однак з другого кварталу 2023 року відтік біженців почав уповільнювати економічне зростання на 0,2-0,3 відсоткові пункти.
Українські біженці вплинули не лише на рівень споживання, а й на всю економіку Польщі. Підприємницька діяльність іммігрантів, зокрема громадян України, сприяє економічному розвитку, інноваціям та конкурентним перевагам. Іммігранти створюють робочі місця, особливо у своїх спільнотах, а також заповнюють ринкові ніші. Завдяки транснаціональним зв’язкам з’являється можливість інтернаціоналізації компаній і передачі знань. Висококваліфіковані іммігранти пришвидшують технологічний розвиток і збільшують кількість патентів. Якби після 2014 року не відбувалися міграційні процеси, ВВП Польщі у 2023 році був би на 2,3% нижчим, згідно з даними Форуму громадянського розвитку (FOR).
У довгостроковій перспективі міграція сприятиме зростанню ВВП на 12,5% до 2050 року в порівнянні зі сценарієм без міграції. У 2015-2023 роках імміграція щорічно збільшувала ВВП у середньому на 0,24 відсоткових пункти, досягнувши пікового рівня 0,41 відсотковий пункт у 2021 році. Очікуваний приріст імміграції у майбутньому підвищить цей ефект до 0,35 відсоткових пунктів щорічно у 2024-2050 роках.
За прогнозами, кількість іммігрантів досягне пікового значення 150 тисяч осіб на рік приблизно у 2040 році, що частково компенсує скорочення населення Польщі. Структура економіки зміниться незначно – найбільший приріст відбудеться у сфері послуг та будівництва, тоді як промисловість зростатиме повільніше. Сільське господарство розвиватиметься найповільніше через обмежені земельні ресурси.
