УВКБ ООН надало рекомендації уряду Болгарії стосовно нової Програми гуманітарної допомоги та інтеграції для вимушених біженців з України, яка набула чинності 1 травня 2025 року.
Нова Програма гуманітарної допомоги та інтеграції
Уряд Болгарії продовжує надавати доступ до тимчасового захисту особам, які були вимушено переміщені з України. З березня 2022 року по червень 2025 року захист отримали понад 204 000 біженців.
Програма гуманітарної допомоги яка була започаткована у 2022 році для переміщених осіб з України, які користуються тимчасовим захистом у Болгарії, включала підтримку з розміщенням у державних і муніципальних закладах, готелях та інших об’єктах, що входять до державної схеми розміщення для осіб із вразливих категорій.
Програма кілька разів продовжувалась на короткостроковій основі, аж до ухвалення рішення Ради міністрів № 278 від 2 травня 2025 року. Станом на 5 травня 2025 року 4 593 українці були розміщені у 338 закладах, переважна більшість з яких — недержавні.
Нову Програму гуманітарної допомоги та інтеграції було представлено для громадських консультацій на урядовому порталі стратегій перед тим, як її затвердила Рада міністрів 2 травня 2025 року. Програма передбачає 60 днів проживання в державних установах для новоприбулих, а також подальшу підтримку розміщення для осіб із визначених уразливих груп, які вже є учасниками урядової схеми розміщення. УВКБ ООН запропонувало подовжити цей термін до 90 днів.
Агенція соціальної допомоги здійснює оцінку, щоб визначити, чи належить особа до категорії осіб із підвищеним ризиком. До цієї категорії належать:
- одинокі батьки з дитиною/дітьми віком до 17 років;
- вагітні жінки після третього місяця вагітності;
- особи з інвалідністю та/або психічним захворюванням та їхні доглядальники;
- особи, що доглядають за тяжкохворим членом родини;
- особи віком 65 років і старші.
Медичні стани, вагітність та інвалідність повинні бути засвідчені відповідними медичними документами, виданими компетентними установами Болгарії. Оцінювання здійснюють регіональні представництва Агенції соціальної допомоги після подання заяви та супровідних документів, перекладених болгарською мовою. Для осіб, які вже були розміщенні, термін подання документів завершився 31 травня 2025 року.
До програми додається План реалізації інтеграційних заходів, що в основному описує існуючі програми, які вже впроваджуються відповідними державними органами, та містить обмежену кількість конкретних заходів.
Інноваційним елементом стало встановлення цільових показників, наприклад, працевлаштування 18 осіб щомісяця через Біржі праці. Програма також описує загальні заходи з інтеграції.
Однак УВКБ ООН у консультаціях з партнерами й самими біженцями передало Уряду низку застережень:
- Програма не забезпечує цільової підтримки у пошуку житла після завершення періоду розміщення та у доступі до курсів болгарської мови;
- Необхідна чітка координація та визначення ролі муніципалітетів, враховуючи їхню ключову роль в успішній інтеграції на місцевому рівні;
- Відсутні заходи для подолання юридичних та практичних бар’єрів щодо доступу до прав і послуг, зокрема — до сімейних виплат для дітей, у відповідності до судової практики, яка скасовує відмови, видані Агенцією соціальної допомоги;
- Критично важливою залишається проблема обмеженого або непослідовного доступу до фінансових послуг, зокрема відкриття рахунків для базових операцій. Через відсутність банківських рахунків та невизнання картки тимчасового захисту як посвідчення особи, біженці стикаються з труднощами при оформленні трудових або орендних угод.
Згідно з поданням УВКБ ООН та його партнерів, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, біженці повинні мати можливість оскаржити негативні рішення або надати додаткову інформацію щодо своєї відповідності умовам Програми, зокрема — щодо віднесення до групи ризику, яке визначає Дирекція соціальної допомоги. Проте, на практиці реалізація такого механізму є ускладненою через відсутність формалізованих, індивідуалізованих рішень.
УВКБ ООН продовжує закликати Болгарію гармонізувати нову Програму гуманітарної допомоги та інтеграції з такими ключовими документами ЄС:
- План дій ЄС щодо інтеграції та залучення (2021–2027)
- Стратегія ЄС щодо боротьби з торгівлею людьми (2021–2025)
- Стратегія ЄС з прав дитини та Європейська гарантія для дітей (2021)
- Рекомендації Єврокомісії (2024) щодо розвитку інтегрованих систем захисту дітей
- Союз рівності: стратегія з прав осіб з інвалідністю (2021–2030)
- Комплексний підхід до психічного здоров’я (2023)
Адміністративні бар’єри
Після початку дії нової Програми гуманітарної допомоги та інтеграції, УВКБ ООН та партнери спостерігають, що процедури сертифікації інвалідності є складними, тривалими та дорогими, особливо для тих, хто не сплачував медичне страхування й має самостійно покривати витрати на обстеження. Це також ускладнює доступ до пільг за інвалідністю.
До того ж, всі документи повинні бути перекладені болгарською, що створює додаткові бар’єри. Деякі надзвичайно вразливі особи будуть виключені з програми, оскільки не сплачували медичне страхування протягом останніх трьох років і не мають можливості розпочати процес сертифікації.
Програма також визначає як уразливу групу лише жінок на пізніх строках вагітності (після 3-го місяця), що викликало занепокоєння УВКБ ООН, оскільки це виключає жінок у першому триместрі.
Крім того, форма заявки не має реєстраційного номера, а Агенція соціальної допомоги не планує надавати індивідуальний зворотний зв’язок. Замість цього інформацію про тих, хто залишається в розміщенні, передають напряму власникам готелів, що унеможливлює апеляцію адміністративного рішення.
Житлове забезпечення
План дій ЄС щодо інтеграції та залучення (2021–2027) визначає належне житло як ключовий фактор успішної інтеграції, наголошуючи на ранньому доступі до стабільного, безпечного й доступного житла, включно із соціальним житлом. Довідник з інтеграції УВКБ ООН підкреслює, що житло — це не лише прихисток, а й необхідна умова для доступу до освіти, працевлаштування, охорони здоров’я та формування соціальних зв’язків, і має розглядатися у контексті прав людини та інклюзії.
Житло, що надається в рамках Програми гуманітарної допомоги та інтеграції, здебільшого розташоване у невеликих містах, курортних або віддалених районах, де обмежений доступ до послуг — ситуацію ускладнює відсутність транспорту та фінансові обмеження, які перешкоджають поїздкам до більших міст. У державних закладах, що надають розміщення, відсутні соціальні працівники, навіть якщо там перебувають особи похилого віку, люди з інвалідністю, із тяжкими станами здоров’я або розділені діти, які потребують догляду. Люди з особливими потребами потребують направлення до спеціалізованих служб або доступу до соціальних виплат. Брак інформації та організованих занять сприяє ізоляції та ускладнює інтеграцію.
Оцінювання, проведені за участі самих біженців, показують, що працевлаштування не завжди забезпечує самозабезпечення чи доступ до житла, з огляду на експлуатацію праці, зайнятість висококваліфікованих фахівців на некваліфікованих посадах та низькі доходи. Біженці, які можуть дозволити собі винаймати житло на ринку, потребують інформаційної та консультаційної підтримки — багато хто не має точних даних про ринок житла або їм відмовляють у контрактах оренди через невизначеність їхнього статусу в Болгарії. Інші віддають перевагу залишатися в гуманітарних центрах, ближче до новостворених спільнот, щоб надавати взаємну допомогу у догляді за дітьми або рідними з інвалідністю чи важкими хворобами.
У Програмі не передбачено механізмів підтримки чи субсидування оренди житла на приватному ринку, а доступ до соціального житла залишається складним через обмежену пропозицію та адміністративні вимоги багатьох муніципалітетів щодо тривалості проживання, які біженці не можуть виконати. Існуючі соціальні житлові послуги, зокрема притулки для бездомних, не в змозі покрити потреби як біженців, так і місцевого населення.
Потреби у житлі для осіб з інвалідністю
Програма гуманітарної допомоги та інтеграції потребує окремих положень щодо забезпечення осіб з інвалідністю житлом, яке відповідає їхнім медичним потребам. Наразі існують труднощі з виявленням вразливості та забезпеченням розміщення в адаптованих умовах, включно з доступом до послуг для тих, хто має специфічні потреби.
На практиці немає дієвих механізмів реагування для осіб, які мають проблеми зі здоров’ям, наприклад, використовують інвалідні візки або потребують безбар’єрної інфраструктури, якщо їх поселили у непридатні приміщення.
УВКБ ООН висловлює занепокоєння, що існуючі умови житла для біженців у Болгарії не відповідають стандартам ЄС. У закладах державного розміщення бракує особистого простору, належних умов, доступності та послуг на місці, що створює серйозні перешкоди для інтеграції та добробуту вразливих груп.
Крім того, структурні бар’єри у доступі до соціального та приватного житла, ускладнені адміністративними та фінансовими обмеженнями, залишають багатьох біженців без реальної альтернативи для довгострокового проживання.
Рекомендації
УВКБ ООН рекомендує уряду Болгарії:
- Забезпечити належний перехідний період після завершення чинної програми гуманітарної допомоги для осіб, які більше не відповідають критеріям участі. Це має відповідати зобов’язанню за законодавством ЄС гарантувати доступ до належного житла як основу гідного рівня життя. Особливу увагу слід приділити особам з особливими потребами — дозволити їм залишатися в відповідному житлі до завершення строку тимчасового захисту або забезпечити своєчасне перенаправлення до відповідних соціальних установ, а також надати одноразову соціальну допомогу відповідно до статті 16(1) Закону про впровадження Закону про соціальні послуги.
- Створити механізм перегляду рішень, ухвалених Управлінням соціальної допомоги щодо віднесення особи до певної групи ризику. З огляду на серйозні наслідки таких рішень, необхідно передбачити процедуру оскарження відповідно до Кодексу адміністративного судочинства та законодавства ЄС. Особи повинні мати право користуватися Програмою до остаточного рішення суду. Також потрібне екстрене житло для тих, кого визнано непридатними до участі в програмі і хто ризикує залишитися бездомним.
- Застосовувати гнучкий підхід до підтвердження інвалідності біженців, включно з інтелектуальними, психосоціальними порушеннями та серйозними медичними станами, а також до вимог щодо документів. Це дозволить уникнути виключення найбільш вразливих осіб через складність системи та фінансові бар’єри. Особи з проблемами здоров’я та особливими потребами (наприклад, користувачі інвалідних візків, ті, хто потребує пандусів тощо) мають бути розміщені в адаптованому житлі, що забезпечує гідність і доступність.
- Захистити єдність сім’ї, забезпечивши право всіх членів сімей вразливих осіб на підтримку в межах нової Програми гуманітарної допомоги та інтеграції.
- Розробити інклюзивну стратегію житлового забезпечення, яка враховує потреби всіх вразливих груп, включно з біженцями, людьми похилого віку, жінками, які перебувають у зоні ризику, особами з інвалідністю та серйозними медичними станами. Така стратегія має ґрунтуватися на даних і передбачати картування доступного житла. Важливо просувати середньо- та довгострокові рішення щодо сталого житла, включно з доступом до соціальних виплат, програм соціального житла та розширенням доступного житла для малозабезпечених. Для біженців гуманітарне житло має бути лише тимчасовим етапом перед переходом до більш незалежного проживання.
