Політики в Берліні побоюються, що різке збільшення кількості українських чоловіків, які приїжджають до Німеччини, може зменшити підтримку військової допомоги Києву.
БЕРЛІН — Політики в Німеччині та Польщі — країнах, де проживає найбільша кількість українських біженців у Європейському Союзі, — погрожують різко приховати свою присутність на тлі різкого зростання кількості молодих українських чоловіків, які в’їжджають до їхніх країн останніми тижнями після того, як Київ послабив правила виїзду.
Хоча настрої в обох країнах загалом сприятливі щодо українців, їхня зростаюча присутність дедалі більше стає осередком розпалу, яким керують ультраправі партії. З огляду на те, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже четверту зиму, очікується, що дебати загостряться, оскільки мільйони людей ризикують залишитися без опалення, води та електроенергії в найближчі місяці через постійні атаки Кремля .
У Німеччині члени правлячої консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца попереджають, що хоча країна продовжуватиме приймати українських біженців, громадська підтримка української справи може зменшитися, якщо молоді чоловіки-емігранти уникатимуть військової служби.
«Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну», – заявив у вівторок виданню POLITICO Юрген Хардт, високопоставлений законодавець із питань зовнішньої політики від консерваторів Мерца. «Україна приймає власні рішення, але нещодавня зміна в законодавстві призвела до тенденції еміграції, з якою ми повинні боротися».
Польська ультраправа партія «Конфедерація» пішла далі, заявивши: «Польща не може продовжувати бути притулком для тисяч чоловіків, які повинні захищати свою країну, одночасно обтяжуючи польських платників податків витратами на їхнє дезертирство».
Кількість українців, що прибувають до обох країн, значно зросла після послаблення правил виїзду з України протягом літа — крок, який, за іронією долі, мав на меті полегшити проблеми з набором військової служби, полегшивши молодим чоловікам приїзд та від’їзд.
Згідно з даними, наданими польською прикордонною службою виданню POLITICO, з початку 2025 року до послаблення обмежень на виїзд наприкінці серпня кордон з Польщею перетнули майже 45 300 українських чоловіків віком від 18 до 22 років. Протягом наступних двох місяців ця кількість зросла до 98 500, або 1600 на день.
І багато хто з новоприбулих, схоже, продовжували рухатися на захід: кількість молодих українських чоловіків віком від 18 до 22 років, які в’їжджали до Німеччини, зросла з 19 на тиждень у середині серпня до від 1400 до 1800 на тиждень у жовтні, повідомляють німецькі ЗМІ з посиланням на дані німецького міністерства внутрішніх справ.
Нові правила
Президент України Володимир Зеленський наприкінці серпня послабив правила виїзду для чоловіків, які ще не мають права на військову службу, яка починається з 25 років. Раніше чоловікам віком від 18 до 60 років не дозволялося виїжджати з країни; згідно з новими правилами, чоловіки віком від 18 до 22 років можуть виїжджати та повертатися без ризику судового переслідування.
Ця зміна означала, що молоді українські чоловіки, які вже перебували за кордоном, могли повернутися, не боячись, що їм не дозволять знову виїхати. Сподівалися, що вони можуть залишитися та погодитися на призов, коли їм виповниться 25 років.
Другою причиною було бажання відмовити батьків від перевезення синів за кордон у віці 16 чи 17 років — тенденцію, яку помітила влада. Оголошуючи про зміну правил влітку, Зеленський стверджував: «Якщо ми хочемо, щоб хлопці залишалися в Україні, нам дійсно потрібно, щоб вони спочатку закінчили школу тут, і щоб батьки не забирали їх». Він сказав, що боїться, що інакше вони можуть «втратити зв’язок з Україною».
Дебати щодо соціальних виплат
Німеччина та Польща приймають найбільше українських біженців у Європейському Союзі. Близько 1,2 мільйона людей, які втекли з України після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, проживають у Німеччині, а майже мільйон – у Польщі — понад половина всіх українців, які мають статус біженця в блоці, згідно з даними Євростату .
Хоча українці становлять понад 6 відсотків польської робочої сили та роблять значний внесок в економічне зростання, ультраправі політики стверджують, що вони отримують забагато соціальних виплат. Президент-націоналіст Кароль Навроцький нещодавно наклав вето на закон про допомогу українцям, заявивши, що виплати повинні отримувати лише ті, хто працює та сплачує податки в Польщі.
Подібні вимоги неодноразово висувала ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка зараз лідирує в опитуваннях . Окрім вимоги припинити виплату соціальної допомоги українцям, партія відома своїм скептицизмом щодо військової допомоги Україні — у той час, коли Німеччина є найбільшим донором Києва після США.
Згідно з даними агентства зайнятості країни, близько 490 000 громадян України працездатного віку отримують допомогу по довгостроковому безробіттю в Німеччині .
Коаліція Мерца, яка перебуває під зростаючим бюджетним тиском і загалом хоче скоротити витрати на соціальне забезпечення , працює над законопроектом, який позбавлятиме права на такі виплати.
«Багато людей мають неоднозначні почуття щодо того, як нам слід поводитися з молодими українськими чоловіками призовного віку, які втекли до нас і, можливо, отримують соціальні виплати. Це зрозуміло», – сказав POLITICO Себастьян Фідлер, депутат від Соціал-демократичної партії (СДПН), яка керує в коаліції з консерваторами Мерца.
Але Фідлер, який очолює групу СДПН у комітеті з питань внутрішніх справ, додав, що його фракція не бачить потреби діяти негайно — на відміну від консерваторів Мерца.
«Парламентська група СДПН у Бундестазі, як і раніше, віддана підтримці України в міру наших можливостей», – сказав він. «Частина наших відносин з Україною також означає, що ми не диктуємо їй, коли її власні громадяни можуть в’їжджати та виїжджати з країни. Принципово не є роботою Німеччини вирішувати, яких молодих людей Україна відправляє на війну, а яких ні».
Поживемо і побачимо
Інші представники політичного керівництва Німеччини хочуть почекати, щоб побачити, чи залишатиметься кількість прибулих високою, перш ніж вносити будь-які зміни.
Міністр внутрішніх справ Александр Добріндт, член консерваторів, через речника заявив, що хоче отримати більше даних. «Наразі розглядається можливість того, що це початкова фаза посилення міграції після набрання чинності положення, прийнятого Україною влітку, і що кількість молодих чоловіків, які шукають захисту, може знову зменшитися», – сказав речник.
Дебати, що тривають у Німеччині, ініціював прем’єр-міністр Баварії Маркус Зедер, лідер Баварського Християнсько-соціального союзу (ХСС), до якого належить міністр внутрішніх справ.
Седер запропонував обмежити так звану Директиву про тимчасовий захист на рівні ЄС, якщо Київ добровільно не скоротить кількість прибуттів. Ці правила надають українцям, які в’їхали до блоку після лютого 2022 року, автоматичний статус захисту.
«Наша солідарність залишається», – сказав він. «Але вона вимагає чітких правил та відповідальності з обох сторін».
