У 2025-му та 2026-му роках Україну залишатиме по 200 тисяч осіб щорічно.
Джерело: Інфляційний звіт НБУ, Липень 2025
Очікується початок поступового повернення українських мігрантів ще до кінця прогнозного горизонту1, однак швидкість зворотної міграції залежатиме від безпекових ризиків Збереження високих безпекових ризиків, зокрема обстріли рф усієї території України та теракти проти цивільного населення, зумовлювали помірний відплив мігрантів за кордон.
Зростала й адаптація українців до життя за кордоном. ЄС продовжив строк дії режиму тимчасового захисту для українських мігрантів до березня 2027 року. Після цього країни ЄС мають визначити інші режими правового статусу українців, які залишатимуться в цих країнах, крім тимчасового захисту, або режими їх повернення додому. Конкретні рішення залежатимуть передусім від урядів відповідних країн (питання мігрантів уже є частиною політичної дискусії під час виборів у низці країн), а також будуть враховувати ступінь адаптації українців – наявність роботи, сплату податків, навчання в місцевих закладах освіти тощо.
Продовження термінів перебування в ЄС та/або перехід на сталі режими
перебування з великою ймовірністю стримуватиме активне повернення мігрантів
на прогнозному горизонті. Ураховуючи повільну нормалізацію економічних умов, оцінки міграційних потоків у наступних роках погіршені. Водночас припущення на 2025 рік залишаються незмінними: очікується чистий відплив близько 0.2 млн осіб за кордон. Передбачається, що у 2026 році відплив мігрантів триватиме схожими з
цьогорічними темпами (близько 0.2 млн осіб), тоді як квітневий прогноз передбачав повернення 0.2 млн осіб. Чисте повернення розпочнеться лише у 2027 році (близько 0.1 млн осіб, у попередньому прогнозі – 0.5 млн осіб). Загальна кількість мігрантів зменшена відповідно до оновленої методології ООН.2
Тривалий міграційний відплив та повільне повернення мігрантів зумовлюватимуть збереження дефіциту робочої сили та її суттєву нерівномірність за видами діяльності та регіонами. Це стримуватиме відновлення економіки та стимулюватиме подальше збільшення зарплат вищими темпами, ніж зростання продуктивності, що посилюватиме інфляційний тиск.
Ризики нарощування активності бойових дій та/або інтенсивності обстрілів тилових регіонів, окупації нових територій або значно довшої тривалості високих безпекових ризиків зберігаються значними. У разі реалізації таких ризиків міграційний відплив посилиться. Активніша політика урядів країн-реципієнтів з утримання українців, особливо задіяних на ринку праці, теж є негативним ризиком для прогнозу міграції. Реалізація цих ризиків зумовить більший дефіцит робочої сили і скорочення кількості внутрішніх споживачів із відповідними гіршими наслідками для ВВП та інфляції. Водночас швидка нормалізація економічних умов, стрімке нарощування інвестицій у відновлення інфраструктури та виробничих потужностей з відповідною розбудовою робочих місць, а також активні зусилля уряду щодо кампаній із повернення мігрантів можуть пожвавити повернення українців і пом’якшити дефіцит робочої сили.
