Чи можливо у Європі працювати за фахом або займатись улюбленою справою без підтвердження диплома та знання мови? Приклад Катерини Стороженко говорить, що так. Головне вірити в себе, пробувати інтегруватися у суспільство, шукати найкращі варіанти та не соромитися просити про допомогу.
Редакція Евакуація.City поговорила з Катериною та дізналася, як почати працювати у Бельгії.
Життя до війни та рішення про евакуацію
До початку повномасштабного вторгнення Катерина мешкала з чоловіком та двома доньками у Добропіллі, що на Донеччині. За фахом вона дипломована інструкторка йоги, мала власну студію для занять та родинний бізнес. Подружжя відкрило екокрамницю, де можна було купити різноманітну продукцію для тих, хто цінує здоровий спосіб життя. Окрім того, разом з чоловіком вони займались дослідженням екології в регіоні. На грантові гроші придбали кілька станцій для вимірювання радіації та пилу в повітрі.
Після лютого 2022 року родині довелось евакуюватись з Добропілля. Спочатку до друзів на захід країни, а потім вирішили їхати за кордон. Війна затягувалась, а дітям треба було навчатись. Старша донька Анна тоді закінчила перший клас, а менша Марія мала відвідувати садочок, але вони були переповнені. Разом з дітьми та двома кицями за кермом автівки Катерина доїхала до Бельгії, бо там вже давно оселився їх кум.
Заняття у парку Добропілля до 24 лютогоАвтор: Архів героїні
“Поки я їхала, попередньо знайшла родину, яка мала нас прихистити. Скористалась одним із сайтів для пошуку житла. Нам дуже пощастило, що це місце звільнилось. До того у бельгійця мешкала родина з Києва, але вони оселились у Польщі, щоб частіше бачитись з татом. Ми приїхали дев’ятнадцятого серпня, зовсім скоро діти мали йти до школи. Це невеличке село Leest між Антверпеном та Брюсселем”, – розповідає Катерина.
Оселилися на фермі, де вирощують оленів
Родина оселилися на фермі, власник якої займається розведенням оленів у старовинному будинку, поділеному на дві частини. В одній мешкає родина господаря, а в іншій – Катерина з доньками. В них є власна кухня, санвузол, дві спальні та окремий вхід. Господар теж має доньку. Дівчинка спілкується російською, тому дочці Катерити Анні відразу знайшлась подруга. Власник дому майже чверть сторіччя працював вчителем й допоміг влаштувати дітей до школи. Першого вересня Анна та Марія вже відвідували уроки.
Катерина з доньками у БельгіїАвтор: Архів героїні
На те, щоб стати на облік та отримати статус тимчасового захисту, так звану картку “А” (аналог українського паспорта, що дає право отримувати допомогу у розмірі 1 600 євро на родину), Катерина витратила два місяці. Також сім’я отримує по 170 євро на дитину від спеціальних організацій. Соціальні служби не наполягали на швидкому працевлаштуванні, бо тут є пріоритет для мам, які виховують дітей. Поки йшла соціалізація, Катерина приділяла увагу донькам. Лише навесні 2023 року почали пропонувати різні варіанти.
“Я хотіла знайти роботу за фахом. Тому потроху почала проводити заняття з йоги, щоб зрозуміти кількість потенційних клієнтів, розмір майбутнього доходу, чи вийде в мене працювати як фрилансерка. Про приватне підприємство поки що не думаю, бо тут це дуже дорого. Мені треба аудиторія десь близько ста людей, щоб мати змогу сплачувати податки та оренду приміщення. А опція “фриланс” на підставі офіційного договору дозволяє сплачувати державі відсотки від кількості клієнтів за місяць,” – ділиться Катерина Стороженко.
Як започаткувати власний бізнес у Бельгії?
Щоб започаткувати власний бізнес у Бельгії, треба наймати бухгалтера, який буде вести фінансову звітність, оскільки законодавство тут дуже складне. Також треба сплачувати податки не менше 20% від прибутку та оренду окремого приміщення. Катерина спробувала орендувати години для занять у спортивних клубах, але успіху не мала. Зазвичай їй відмовляли через конфлікт інтересів.
Наразі всі українці в Бельгії мають реєструватись в агенції з працевлаштування VDAB. Запрошення надійшло й Катерині. Вона попросила допомогти знайти роботу викладача йоги. Але жінка каже, що в Європі зовсім інше ставлення до йоги, цей напрямок немає попиту, тому вакансії не знайшлось.
“Рівень життя у Бельгії один з найдорожчих, тому лише за одне викладання тут не проживеш. Представники агенції VDAB наразі підшукують інші варіанти роботи. Але до вересня я маю опікуватись доньками, які зараз на літніх канікулах. А потім є можливість влаштуватись у відділ спорту міста Mechelen, викладати йогу у спортивному комплексі та працювати в команді – займатись адміністративною роботою”, – каже Катерина.
Зараз вона працює як волонтерка, проводить заняття для всіх охочих. Раз на тиждень у парку міста Мехелен проходять спортивні активності – рухливі ігри, тхеквондо, йога, футбол, баскетбол тощо для соціально незахищених верств населення. За волонтерську діяльність відділ спорту сплачує невеликі гроші – 20-40 євро за дві години занять.
Реклама занять Катерини для українців у БельгіїАвтор: Архів героїні
Катерина вчить нідерландську мову, бо це обов’язкова умова для кар’єрного зростання. У Бельгії три державних – французька, німецька та нідерландська. Оскільки жінка мешкає у Фландрії, яка межує з Голландією, то в цьому регіоні поширений фламандський діалект нідерландської. Він відрізняється лише вимовою. Але всі мешканці чудово спілкуються англійською, тому у Катерини немає проблем з комунікацією.
Наразі вона вже адаптувалась до життя у новій країні, відчула всі переваги й недоліки. Один з таких – це складне законодавство у якому й самі бельгійці, за словами Катерини, не дуже розуміються. Тому важливо знати закони, свої права та обов’язки. Статус тимчасового захисту надається лише за умови наявності житла та прописки. Виручає безплатне житло, за яке вона сплачує лише комунальні послуги. Взагалі знайти вільне помешкання у Бельгії – то велика проблема й оренда коштує дуже дорого.
Заняття з йоги у БельгіїАвтор: Архів героїні
“Попри труднощі з пошуком роботи та мовний бар’єр, тут є великі шанси інтегруватися у суспільство. І держава у цьому всіляко допомагає, а також місцеві мешканці, особливо ті, які самі приїхали до Бельгії з інших країн. Мене дуже підтримує друг-іспанець, який допомагає відвідувати ділові зустрічі, щоб налагодити корисні зв’язки,” – констатує Катерина.
З власного досвіду пані Катерина радить вивчати мову країни, або практикувати англійську. Також важливо бути відкритим до спілкування, бо зазвичай стрес від війни змушує людину поринати в себе. Необхідно шукати нові знайомства, друзів, що на першому етапі дуже складно. Намагатись більше мандрувати, в Європі це можливо робити за невеликі гроші. Це гарна можливість вивчити місцеву культуру, історію, побут людей.
