Factsheet | Ukrainische Bevölkerung in Österreich: Österreichischer Integrationsfonds ÖIF – звіт Австрійського інтеграційного фонду та Федерального управління Австрії у справах іноземців та притулку.
Українське населення в Австрії
Кількість українських громадян, які проживають в Австрії, а також народжених в Україні осіб зросла протягом останніх десятиліть. Суттєве зростання відбулося у 2022 році через притік біженців, внаслідок війни в Україні. На самому початку 2022 року (до повномасштабної війни), в Австрії проживала 16 461 особа, народжена в Україні, а громадянство України мали 12 673 людини. Станом на 1 січня 2025 року в Австрії проживає 88 718 осіб, народжених в Україні, серед яких громадянство України мають 87 949 осіб, що є зростанням у шість разів.
Гендерне співвідношення. У загальній чисельності населення Австрії співвідношення статей є збалансованим: станом на 1 січня 2025 року 49,3% з приблизно 9,2 мільйона осіб, які проживають в Австрії, є чоловіками, а 50,7% – жінками.
Інакше виглядає співвідношення серед українців, які проживають тут: дві третини (62,7%) українського населення в Австрії є жінками, а лише 37,3% – чоловіками.
Це пояснюється тим, що чоловікам віком від 18 до 60 років зазвичай заборонено виїжджати з України через російську агресію. Винятки поширюються на батьків-одинаків, чоловіків із трьома або більше дітьми, осіб з інвалідністю, а також представників окремих професій, таких як водії, залізничники чи моряки.
Віковий склад. Середній вік українських громадян, які проживають в Австрії, значно нижчий, ніж у загального населення країни. Третина українців (30,2%) – це діти та молодь до 20 років, у порівнянні з 19,2% загального населення. Подібно до загального австрійського населення, трохи більше половини українців (57,1%) перебувають у працездатному віці від 20 до 59 років. Лише 12,7% українців віком старше 60 років, що вдвічі менше, ніж серед загального австрійського населення (27,5%).
Географія розміщення українців в Австрії. Станом на 1 січня 2025 року у Відні проживає 39 350 осіб, або чотири з десяти українських громадян (44,7%). 16,0% мешкають у Нижній Австрії, за нею йде Штирія (11,1%). Найменше українців проживає у Бургенланді (2,3%) та у Форарльберзі (3,2%).
Міграція та постійне проживання
Згідно з даними, у 2023 році міжнародний міграційний баланс (прибуття в Австрію з-за кордону мінус від’їзди з Австрії за кордон) становив +66 629 осіб. Усього за цей рік було зареєстровано 194 959 прибуттів з-за кордону та 128 330 від’їздів за кордон. У порівнянні з попереднім роком міграційний баланс суттєво знизився (2022 рік: +136 979 осіб). Баланс серед осіб з австрійським громадянством залишився негативним, становлячи -5 260 осіб, відповідно до багаторічної тенденції. Натомість міграційний баланс серед осіб без австрійського громадянства був позитивним і становив +71 889 осіб.
Міграційний баланс українських громадян досягнув найвищого рівня у 2022 році (+67 353 осіб) за період із 2002 року. У 2023 році спостерігалося суттєве зниження міграційного балансу до +1 228 осіб: 15 739 українських громадян прибули з-за кордону до Австрії, тоді як 14 511 виїхали з Австрії до інших країн.
Статус переміщених осіб. З березня 2022 року українські громадяни в ЄС, включаючи Австрію, отримують тимчасовий захисний статус відповідно до Директиви ЄС про масовий наплив. Цей так званий статус переміщених осіб надає біженцям з України тимчасове право на проживання, доступ до ринку праці, соціальних послуг, а також до освіти й медичної допомоги без необхідності проходити стандартну процедуру надання притулку. Цей статус неодноразово продовжувався і наразі діє щонайменше до березня 2026 року.
Наприкінці грудня 2024 року майже 4,3 мільйона осіб, які втекли з України через російську агресію, перебували під тимчасовим захистом у ЄС. Серед них 85 555 були зареєстровані в Австрії. Кількість українців, які перебували під тимчасовим захистом в Австрії, досягла піку наприкінці 2022 року/на початку 2023 року. До середини 2023 року було зафіксовано незначне зниження, після чого спостерігалося постійне зниження до кінця 2024 року. Приблизно дві третини осіб, які отримали тимчасовий захист, були жінками.
RWR plus – карта для українських переміщених осіб. З 1 жовтня 2024 року переміщені особи з України в Австрії можуть перейти на Червоно-Біло-Червону карту плюс (RWR plus card), якщо вони працювали 12 із 24 місяців із повним страхуванням і виконують загальні умови отримання дозволу на проживання. Це дає їм довгострокову перспективу для проживання в Австрії. До грудня 2024 року 751 українська переміщена особа перейшла на RWR plus-карту, серед них понад дві третини (68%) – жінки, і 32% – чоловіки. Крім того, 317 переміщених осіб отримали RWR plus-карту як члени сімей.
Базова підтримка. Базова підтримка дозволяє одержувати страхування та фінансову домомогу. Українським переміщеним особам для отримання базової підтримки не потрібно подавати заяву на отримання притулку, однак вони повинні зареєструватися через виконавчі органи в центрах прийому або реєстрації чи в поліцейських відділеннях, після чого можуть подати заявку.
Станом на грудень 2024 року кількість осіб, які одержувала базову підтримку становила 68 161, з них трохи більше половини (36 841) були українські переміщені особи. Однак із початку 2023 року кількість українців у системі надання базової підтримки зменшилася з 54 980 до 36 841 на кінець грудня 2024 року.
Заяви на притулок та визнання для громадян/ок України. До кінця грудня 2024 в Австрії було подано 24 941 заяву на притулок, з них 90 – від громадян/ок України. У цьому році було ухвалено 25 873 остаточних рішення, серед яких 16 784 – надання притулку, 7 673 – надання субсидіарного захисту та 1 424 – гуманітарний дозвіл на проживання. Станом на кінець грудня 2024 року 5 громадян України отримали притулок, а 29 – субсидіарний захист в Австрії.
Натуралізація. У 2024 році 314 колишніх громадян України отримали австрійське громадянство, що становить 1,4% від усіх натуралізованих осіб цього року. У порівнянні з минулими роками, починаючи з 2002-го, кількість натуралізованих українських громадян завжди була піддана незначним коливанням. Найбільша кількість натуралізацій була у 2022 році — 665 осіб, а найменша у 2008 році — всього 70 осіб.
Працевлаштування та соціальна сфера
Безробіття. У середньому за 2024 рік загалом 297 851 особа була зареєстрована як безробітна (без урахування тих, хто проходив навчальні курси). Рівень безробіття в Австрії становив 7,0%. Щодо статевих відмінностей, рівень безробіття серед жінок був дещо нижчим (6,4%), ніж серед чоловіків (7,5%).
Близько 4 041 зареєстрованої безробітної особи були громадяни України. Загальний рівень безробіття серед українців становив 16,9%. Рівень безробіття серед українських чоловіків був на рівні 15,5%, тоді як серед українських жінок він був вищим — 17,6%.
Проте це порівняння слід розглядати в контексті особливої ситуації, адже практично лише жінкам дозволено залишати Україну, що суттєво впливає на гендерний розподіл серед українських біженців в Австрії.
Рівень народжуваності. У 2023 році в Австрії загалом народилося 77 605 дітей, з яких 569 дітей мали українських матерів. Загальний рівень народжуваності в Австрії у 2023 році становив 1,32 дитини на одну жінку. В середньому, жінки, народжені в Австрії, народжували 1,24 дитини, а жінки з іноземним громадянством, мали показник у 1,55 дитини на одну жінку.
Рівень народжуваності серед українок, які проживають в Австрії, у 2023 році становив 0,69 дитини на одну жінку, що є трохи більше половини показника 2021 року (1,24) до початку війни в Україні.
Інтеграція
Дослідницький звіт: Українські переселенці в Австрії через два роки після початку війни
На основі двох попередніх досліджень про життєву ситуацію українських переселенців у 2022 та 2023 роках, Австрійський інститут дослідження сім’ї при Віденському університеті провів за дорученням Австрійського фонду інтеграції (ÖIF) у квітні-травні 2024 року опитування щодо ситуації українців в Австрії через два роки після початку війни.
Було опитано 1 358 українських переселенців віком від 18 до 55 років. Вперше в цьому дослідженні були опитані також українські чоловіки: 24% опитаних були чоловіками, а 76% — жінками.
Половина опитаних переселенців – люди віком від 41 до 55 років; близько 40% – у віці від 26 до 40 років, а приблизно 11% належать до наймолодшої вікової групи (18-25 років). Українські чоловіки в середньому молодші. Майже половина (48%) переселенців одружені, 28% – неодружені, а п’ята частина (20%) розлучені. 55% мають дітей віком до 18 років, з яких 30% – одна дитина, 17% – двоє дітей, а 8% – троє або більше. Чоловіки значно частіше мають трьох і більше дітей (18%), ніж жінки (5%). Це пов’язано з тим, що батьки трьох і більше дітей отримали дозвіл залишити Україну попри оголошений воєнний стан, тоді як жінки рідше опиняються в подібній ситуації.
Освітній рівень переселенців, як і в 2022 та 2023 роках, залишається загалом дуже високим: 75% опитаних мають вищу освіту, причому жінки трохи частіше за чоловіків (77% проти 68%).
Результати опитувань також свідчать про значне покращення знання німецької мови серед українок, особливо в сфері активного мовлення. Якщо у 2023 році 44,9% жінок зазначали, що частково розуміють німецьку, але майже не можуть говорити, то у 2024 році цей показник значно знизився до 21,5%. Водночас частка жінок, які добре розуміють німецьку, але ще не дуже багато говорять, зросла з 35,9% до 45,6%. Частка жінок, які добре висловлюються німецькою, збільшилася з 4,6% до 15,9%, а 11,2% у 2024 році досягли високого рівня, який включає розуміння, мовлення та письмо.
Щодо чоловіків, то у 2024 році найбільша частка (43,4%) добре розуміла німецьку, але мала обмежені навички мовлення. Ще 14,7% добре висловлювалися, а 5,0% досягли повної мовної компетенції.
Це свідчить про те, що знання німецької мови впливають на задоволеність життям в Австрії. Українці, які оцінюють свій рівень знання німецької як “високий”, у 64,5% випадків відзначали, що дуже або скоріше задоволені своїм життям в Австрії. На противагу їм, ті, хто зовсім не володіє або має лише базові знання німецької мови, почувалися менш задоволеними (32,9% та 33,4% відповідно).
Пропозиції курсів німецької мови переважна більшість переселенців вважає достатніми, корисними, якісними та зручними для відвідування. Проте лише 45% вважають ці курси добре або дуже добре сумісними з роботою, тоді як 39% дотримуються протилежної думки. Трохи менше половини (48,6%) оцінюють онлайн-курси як придатні для вивчення німецької мови, а 30,8% вважають їх непридатними.
43,7% опитаних нині працюють в Австрії, причому чоловіки (47,3%) трохи частіше за жінок (42,6%). У порівнянні з попередніми двома роками це означає суттєве збільшення участі жінок у зайнятості (2022 р. – 9,6%; 2023 р. – 25,3%).1
Серед жінок, які працюють, найчастіше зайнятість спостерігається у сфері прибирання, хоча їхня частка зменшилася з 31,2% у 2023 році до 23,0% у 2024 році. Крім того, 14,1% працюють у торгівлі та продажах, 12,3% – у сфері охорони здоров’я, а 10,7% – у сфері освіти. Це свідчить про більшу диверсифікацію сфер зайнятості порівняно з 2023 роком, а також про зменшення частки працевлаштованих на низько кваліфікованій роботі. Українські чоловіки здебільшого зайняті у зовсім інших професійних сферах: 19,9% працюють у виробництві, 11,9% – у галузі електротехніки, і по 11% – у будівництві, готельно-ресторанному бізнесі, а також у транспорті та логістиці.
Готовність до працевлаштування серед українців загалом висока: 47% тих, хто ще не має роботи, активно шукають її. Водночас 9% безробітних не займаються пошуком роботи.
Для жінок причини цього залишаються схожими з результатами попередніх опитувань: 70,4% спершу хочуть вивчити німецьку, 24,5% повинні доглядати за дітьми, 21,4% хочуть завершити навчання, а 19,4% – отримати визнання своїх кваліфікацій. Щодо можливого повернення в Україну, у 2024 році лише 3% опитаних мають конкретні плани повернення, що значно менше порівняно з 2022 (30%) та 2023 (13%) роками. Окрім цих 3%, 12% зазначають, що колись хотіли б повернутися до України, 56% не мають наміру повертатися, а 29% наразі не визначилися. У 2024 році ця статистика практично однакова як для чоловіків, так і для жінок.
Опитування з інтеграції 2024 року, проведене Статистичним управлінням Австрії (Statistik Austria)
Згідно з опитуванням про інтеграцію 2024 року, проведеним Статистичним управлінням Австрії, було опитано 445 українців. 72,2% респондентів зазначили, що спільне проживання австрійців та мігрантів функціонує добре. Для більшості опитаних (41,9%) взаємодія між ними на робочому місці, в школах, навчальних закладах або університетах покращилося за останні три роки.
Шестеро з десяти українців (59,0%) відчувають себе частиною Австрії, а трохи менше двох третин (63,1%) зберігають відчуття приналежності до своєї країни походження. Половина респондентів (51,2%) відзначила покращення своєї особистої життєвої ситуації за останні три роки, тоді як у 10,8% вона погіршилася.
За останній рік 18,6% українців час від часу відчували себе дискримінованими, тоді як 40,7% зазначили, що не стикалися з дискримінацією. У конкретних ситуаціях 14,1% завжди або часто почувалися дискримінованими на роботі чи під час навчання. Найнижчий відсоток дискримінації (10,2%) спостерігався під час відвідувань лікарів або перебування в лікарнях, причому 69,3% респондентів ніколи не відчували дискримінації у цих ситуаціях.
Серед усіх опитаних груп саме українці найкраще сприймають австрійський спосіб життя: 84,4% повністю або загалом згодні з ним.
Використання мови та мовні навички. Лише 8,1% українців зазначили, що вдома вони спілкуються “виключно” або “переважно” німецькою мовою. У той час 68,3% переважно або виключно використовують рідну мову вдома. Щодо спілкування з друзями, то рідна мова також використовується частіше, ніж німецька: 42,6% українців зазначають, що говорять німецькою “виключно” або “переважно” у колі друзів, і лише 13,0% спілкуються виключно німецькою. Більше третини (35,7%) використовують як німецьку, так і рідну мову.
Щодо оцінки рівня знання німецької мови: 36,9% українців вважають свої навички щонайменше добрими, тоді як 58,5% оцінюють їх як “посередні/погані”.
Використання медіа у 2024 році
Згідно з опитуванням про інтеграцію 2024 року, також було вивчено частоту використання різних типів медіа та мову, яка для цього використовується. Соціальні мережі відіграють значно більшу роль для населення, народженого за межами Австрії, ніж для тих, хто народився в країні. Зокрема, 85,1% українців зазначили, що щодня користуються соціальними мережами, у порівнянні з 58,9% австрійців.
Однак, у порівнянні з австрійцями, українці рідше щодня користуються телебаченням, радіо, стрімінговими сервісами чи подкастами (75,1% проти 40,1%), а також читають газети і журнали (50,6% проти 27,2%).
Щодо мови споживання медіа: лише 24% українців, які дивляться телебачення, слухають радіо чи подкасти, роблять це німецькою мовою, і 33,1% читають газети і журнали німецькою. Але значно менше, лише 8,7%, використовують соціальні мережі німецькою мовою, тоді як 44% — своєю рідною мовою.
Інтеграційний барометр.2
Як і в попередні роки, солідарність з українськими переселенцями залишається незмінно високою. У березні 2024 року 60% опитаних австрійців оцінили своє співіснування з українськими переселенцями як “дуже добре” або “скоріше добре” (у жовтні 2023 року цей показник складав 59%).
Окрім позитивного ставлення до українських переселенців, багато австрійців висловлюють занепокоєння щодо можливої ескалації війни в Україні та її поширення на інші країни. У березні 2024 року 23% респондентів зазначили, що “дуже часто” хвилюються з цього приводу, у порівнянні з 19% у жовтні 2023 року.
- Покращення ситуації із зайнятістю та знанням німецької мови серед українських переселенців автор дослідження Вольфганг Мазал називає «турбо-інтеграцією», яка, за його словами, «може досягти успіху лише за умови щирого прагнення обох сторін». ↩︎
- На замовлення Австрійського фонду інтеграції (ÖIF) дослідник громадської думки Петер Хайєк провів нове опитування “Інтеграційний барометр”. У ньому взяли участь 1 000 австрійських громадян віком від 16 років, щоб дослідити співіснування людей з міграційним минулим і без нього. Мета цього дослідження — регулярно оцінювати настрої та ставлення до інтеграції, щоб забезпечити даними та фактами інтеграційну діяльність. ↩︎
