Samenvatting – Asiel en integratie 2025 | CBS – дослідження Статистичного управління Нідерландів (CBS) на замовлення Міністерства юстиції та безпеки (JenV) та Міністерства соціальних прав та зайнятості Нідерландів (SZW)
Заявка на проживання відповідно до Директиви тимчасового захисту Європейського Союзуцією відрізняється від звичайної заявки про надання притулку. Директива надає право одразу працювати у Нідерландах без дозволу на працевлаштування. Людина з України не має відвідувати центр реєстрації, а подає заявку на притулок в муніципалітеті за спеціальною формою в міграційну службу IND.
Кількість українських біженців у Нідерландах визначається даними міграційної служби. Ці дані включають українських біженців, які прибули до Нідерландів після 24 лютого 2022 року та отримали дозвіл на проживання на підставі тимчасового захисту. Це стосується людей з українським громадянством, а також людей без українського громадянства, які проживали в Україні. З липня 2022 року більше не надаються нові дозволи на проживання на підставі тимчасового захисту для біженців без українського громадянства, які мали тимчасовий дозвіл на проживання в Україні. Біженці, які мали постійний дозвіл на проживання або статус міжнародного захисту в Україні, все ще можуть отримати тимчасовий захист в Нідерландах. Біженці без українського громадянства, які отримали дозвіл на проживання до цієї дати, мають право на тимчасовий захист по теперішній момент. Це пов’язано з заморожуванням заходів щодо припинення надання тимчасового захисту. Щодо цього вже є рішення Суду Європейського Союзу, і очікується, що найближчим часом заходи заморожування буде скасовано, і ця група мігрантів з України без українського громадянства залишить Нідерланди.
В цьому звіті українці розділяються на когорти. Тип когорти залежить від дати, коли людина отримала статус тимчасового захисту, та моменті її переселення до Нідерландів. Через великий потік у 2022 році та необхідність окремого аналізу першої хвилі переселенців, когорта 2022 року була розділена на першу та другу половину. Чисельність завжди розраховується на основі загальної кількості у вихідній когорті. Частина цієї групи могла вже залишити Нідерланди або померти.
Кількісні характеристики української вимушеної еміграції
З 24 лютого 2022 року до червня 2024 року 157 тисяч біженців з України зареєструвалися в муніципалітетах Нідерландів після отримання дозволу на тимчасовий захист. Серед них 150 тисяч людей мали українське громадянство та 7 тисяч — неукраїнське. Майже половина всіх біженців з України (77 тисяч) оселилися в Нідерландах у першій половині 2022 року. Після цього потік значно зменшився: у другій половині 2022 року прибуло 32 тисячі українських біженців. У першій половині 2024 року в Нідерландах оселилося близько 13 тисяч українців.
На цей час значна частина українських біженців уже залишила Нідерланди. Станом на 1 липня 2024 року в країні залишалося 115 тисяч українських біженців. Чоловіки з України віком від 18 до 60 років не можуть залишати Україну, оскільки вони повинні бути доступні для армії. До квітня 2024 року Україна мобілізувала чоловіків віком від 27 до 60 років. До червня 2022 року приблизно 65% українських біженців у Нідерландах становили жінки, але згодом цей показник знизився до 57% у трьох наступних когортах. Майже половина чоловіків, які прибули до Нідерландів до червня 2022 року, були молодшими за 20 років. У другій половині 2022 року частка молодих чоловіків зменшилася, і основна частина (46%) припадала на чоловіків віком від 20 до 40 років. У 2023 році та в першій половині 2024 року відносно багато чоловіків належали до вікової групи 15–20 років. Жінки, які прибули до Нідерландів у першій половині 2022 року, частіше належали до вікової групи 35–40 років. У пізніших когортах цей пік змістився до вікової групи 20–25 років.
Житло
Дві третини емігрантів на кінець 2023 року проживали в Муніципальному центрі прийому українських переміщених осіб (GOO), а 8% — у приймаючих родинах. Із квітня 2023 року українські біженці отримали право на субсидію на оренду житла. Проте вони не мають пріоритету на отримання соціального житла.
Станом на 1 липня 2024 року понад 800 біженців, які прибули до Нідерландів із початку повномасштабної війни, залишалися в центрах прийому (COA), а понад 350 біженців вже померли. Чверть усіх українських біженців залишили Нідерланди до 1 липня 2024 року. Загалом, враховуючи всі когорти, приблизно 1 із 10 українських біженців залишали Нідерланди протягом пів року після поселення, а через рік — це вже близько 2 із 10.
Характеристики домогосподарств
Між першою когортою українців (люди, які прибули до Нідерландів з 24 лютого 2022 року до 1 липня 2022 року) і другою когортою (друга половина 2022 року) спостерігаються відмінності у складі домогосподарств. Так, у першій половині 2022 року 36% біженців були самотніми. У другій половині 2022 року цей показник зріс до 49%. У наступних когортах цей відсоток трохи збільшився і досяг 54% у першій половині 2024 року. Кількість дітей, які проживають з батьками, пропорційно зменшилася. У першій половині 2022 року ця група становила понад чверть усіх біженців з України. А через 2 роки, в першій половині 2024 року цей показник знизився до 18%. Також спостерігається зниження у домогосподарствах з одним із батьків. У першій половині 2022 року ця група становила 13%, а в другій половині 2022 року — лише 5%. Також пропорційно стало менше інших членів сім’ї, таких як бабусі й дідусі. У першій половині 2022 року ця група становила 12% усіх біженців з України. Через 2 роки, у першій половині 2024 року цей показник становив 6%.
Порівняно з біженцями з України, які не мали українського громадянства, громадяни України рідше приїжджають до Нідерландів як самотні особи (43% проти 68%), частіше як діти, які проживають з батьками (22% проти 4%), та трохи частіше як батьки в домогосподарствах з одним із батьків (10% проти 2%). Майже 10% українців є іншими членами домогосподарств, наприклад, бабусями, дідусями або дядьками й тітками. Це приблизно так само, як і серед біженців з України, без українського громадянства. Під час свого перебування в Нідерландах становище в домогосподарствах українських біженців трохи змінюється. Через 12 місяців після переселення до Нідерландів серед них менше самотніх осіб (36% серед українців і 65% серед осіб з України, які мають інше громадянство) і трохи більше пар, особливо з дітьми (12% для обох груп).
Робота
Українські біженці з дозволом на проживання на підставі тимчасового захисту можуть одразу розпочати працювати. Їм не потрібно чекати на дозвіл на працевлаштування. Через чотири місяці після отримання дозволу на проживання 47% початкової когорти українських біженців працювали як наймані працівники: 45% осіб з українським громадянством і 64% з громадянством інших країн (або 50% і 67% українців та громадян інших країн, відповідно, які на момент оцінки все ще залишалися в Нідерландах). У порівнянні зі звичайними власниками статусу біженця українці значно частіше працюють як наймані працівники. Через шість місяців перебування в Нідерландах майже половина (47%) працюючих українців працює повний робочий день. Це стосується (як і інші цифри в цьому абзаці) лише українців, які на момент оцінки все ще перебували в Нідерландах. Більшість українських біженців працюють у сфері тимчасового працевлаштування (50%) або в готельно-ресторанній галузі (15%), як і звичайні власники статусу біженця. Через шість місяців годинна оплата для 40% працюючих українців становить 15 євро або більше. Через два роки 89% українських біженців заробляють таку годинну оплату. Українські біженці, які не працюють, отримують допомогу на проживання замість соціальної допомоги.
Географія розселення
Найбільше українців, які отримали тимчасовий захист, через місяць після прибуття проживає в Амстердамі (приблизно 8 тисяч). Багато українців також проживає в Гаазі та Роттердамі (по 5 тисяч). Далі в топ-5 входять Алмере (приблизно 3 тисячі) та Вестланд (2 тисячі). Серед цих п’яти муніципалітетів Вестланд має найбільшу частку українців у співвідношенні з населенням (209 на кожні 10 тисяч жителів), тоді як Роттердам має найменшу частку (73 на кожні 10 тисяч жителів). Більшість українців проживає в муніципальних місцях прийому. Муніципалітети з невеликою кількістю населення мають частіше вищу частку українців на кожні 10 тисяч жителів.
