За даними звіту «Українська громада в Італії 2023» підготовленого Міністерством праці та соціальної політики Італії, станом на 1 січня 2023 року кількість українців, які легально проживають в Італії, становила 383 511 осіб, що відповідає 10,3% громадян третіх країн у країні. Це робить українську громаду третьою за чисельністю серед основних громад поза межами ЄС. Варто зазначити, що минулого року громада посідала четверте місце та становила 6,5% загальної чисельності населення з країн, що не входять до ЄС. Її кількість зросла на 66,5% у порівнянні з 1 січня 2022 року, що, безперечно, пов’язано з триваючим конфліктом між Україною та Російською Федерацією, який спричинив масовий приплив біженців до Італії.
Протягом 2022 року до Італії прибуло 167 106 українських громадян — безпрецедентний показник, що перевищив дані за попередній рік на 1 556,6%. Знову ж таки, цей стрімкий ріст пов’язаний із війною, яка змусила значну кількість людей шукати притулку подалі від бойових дій. Головною причиною в’їзду стала необхідність отримання притулку, прохання про притулок та гуманітарні мотиви (близько 92% усіх українських прибулих). Цей показник зріс на вражаючі 42 999,7% у порівнянні з попереднім роком. Другою за значущістю причиною імміграції серед українців є робота (3,4%), що також показало зростання порівняно з попереднім роком (+8,6%).
ГЕОГРАФІЧНИЙ РОЗПОДІЛ
55,1% українських громадян в Італії проживають на півночі країни. Зокрема, першим регіоном за кількістю українських мешканців є Ломбардія, де розташовано трохи більше однієї п’ятої громади (21,2% порівняно з приблизно 26% загальної кількості іноземців). На третьому місці знаходиться Емілія-Романья, де проживає 13% української громади. Однак українську громаду також характеризує значна концентрація на півдні, особливо в Кампанії – це другий регіон за чисельністю українців (приблизно 15%). Для порівняння, у Кампанії загалом проживає лише 5,1% всіх громадян третіх країн, що живуть в Італії.
ГЕНДЕРНИЙ РОЗПОДІЛ ТА СІМЕЙНА СТРУКТУРА
Українське населення в Італії переважно складається з жінок, що підтверджується найвищим показником жіночої присутності серед основних громад поза ЄС: жінки становлять понад три чверті (75,9%) громади, а чоловіки – приблизно 24%.
Громада також має віковий розподіл, що більше зміщений у бік старших поколінь. На відміну від більшості громад поза межами ЄС, найбільш чисельною віковою групою є особи старше 60 років, які становлять 22,2% української громади. Загалом, якщо частка осіб старше 50 років серед загального населення третіх країн в Італії складає 23,5%, то серед українців вона зростає до 38%.
Цей показник ще вищий серед жінок, де частка осіб старше 50 років складає 44,6%, тоді як серед чоловіків вона становить лише 16,7%. Водночас варто звернути увагу, що 42,5% українських чоловіків, які легально проживають в Італії, є неповнолітніми (серед дівчат цей показник становить 13,2%). Загальна частка неповнолітніх в українській громаді сягає 20,3%, що близьке до середнього показника для всіх громад третіх країн (20,6%). Цікаво, що в попередньому році частка неповнолітніх серед українців була суттєво нижчою — лише 8,7%. Цей факт підкреслює вплив поточного конфлікту на демографічний склад української громади в Італії.
Переважаючий тип сім’ї серед української громади складається з 3 або 4 осіб, що охоплює 42,5% від загальної кількості. Частка домогосподарств, що складаються з однієї особи, становить 30,2% (порівняно з 16,2% серед загального населення третіх країн), а сімей з двома особами — близько 20% (проти 12,6% серед інших громадян поза ЄС). Загалом сім’ї з 3 або більше членами складають рівно половину української громади, що значно нижче порівняно із середнім показником для третіх країн (71%). Це свідчить про меншу присутність великих сімей серед українців в Італії.
ДОЗВОЛИ
Аналіз типології дозволів на проживання демонструє значне зменшення кількості дозволів на довгострокове перебування через стрімке зростання кількості тимчасових дозволів. Частка осіб з довгостроковим дозволом на проживання серед української громади станом на 1 січня 2023 року становить 47,4%, тоді як попереднього року вона була 81,2% і була найвищою серед основних громад.
Щодо тимчасових дозволів, більшість з них (76,7%) видано на підставі прохання про притулок або інших форм захисту, що ще раз підтверджує вплив війни на демографічну ситуацію української громади в Італії. Другою основною причиною видачі дозволів є робота, що становить 12% (порівняно з 30% серед загального населення третіх країн).
У порівнянні з попереднім роком загальна кількість дозволів, що потребують продовження, серед української громади зросла на 365%, головним чином через зростання на 4548,9% кількості дозволів, пов’язаних із формами захисту. Таким чином, громада пережила і продовжує переживати значні зміни, спричинені прибуттям великої кількості українців, яких прийняла Італія.
