750 мільярдів доларів. Саме такою сумою оцінюється план відновлення України, який 4 липня український уряд презентував у швейцарському Лугано.
Розрахований на десять років український “план Маршалла” передбачає не лише відбудову зруйнованої війною інфраструктури, а й побудову абсолютно нової – ефективнішої, сучаснішої та екологічнішої.
Реалізація плану має початися у 2022 році – незалежно від того, чи припиняться бойові дії.
За задумом авторів документа, через десять років в Україні з’являться євроколія, нові блоки АЕС, екодуки, виробництва вікон та скла, нові індустріальні кластери.
Що ще заклали в план відбудови країни та хто фінансуватиме “українське економічне диво”?
На що підуть 750 мільярдів
Презентований у Лугано план відновлення України складається з 15 національних програм у різних секторах економіки та суспільного життя. Кожна містить низку ключових проєктів, починати реалізовувати які потрібно вже у 2022 році.
Обсяги фінансування програм різняться, однак сумарно в наступні десять років на них необхідно залучити близько 750 млрд дол. Ця сума не включає інвестиції в оборону та безпеку держави.
Перелік національних програм виглядає так.
1. Оборона та безпека (близько 50 млрд дол). Програма передбачає переозброєння сил оборони та розвиток оборонно-промислового комплексу.
Зокрема, в Україні планують створити Оборонну технологічну агенцію та Оборонний акселератор Diia Tech and Defense для розробки та виробництва сучасних видів озброєння.
2. Інтеграція з ЄС (до 1 млрд дол). Програма передбачає синхронізацію українського та європейського законодавств.
3. Довкілля та сталий розвиток (близько 20 млрд дол). Серед проєктів – відновлення солеварних шахт у селі Солотвино на Закарпатті, скорочення Чорнобильської зони відчуження з 30 км до 15 км, будівництво 142 комплексів з переробки побутових відходів, десяти природних парків, 15 екодуків та десяти центрів реабілітації диких тварин.
4. Енергетична безпека (близько 130 млрд дол). Серед проєктів – будівництво ГЕС та ГАЕС, електростанцій на відновлювальних джерелах енергії потужністю 5-10 ГВт, добудова двох енергоблоків Хмельницької АЕС, модернізація інших АЕС, будівництво інфраструктури для виробництва “зеленого” водню.
5. Бізнес-середовище (близько 5 млрд дол). У межах програми реалізовуватимуться проєкти з дерегуляції та цифровізації взаємодії бізнесу з державою.
6. Доступ до фінансування (близько 75 млрд дол). Мова йде про страхування інвестиційних проєктів від військових ризиків, державні гранти та програми із зниження процентів за кредитами на період війни та після її завершення, підтримку капіталу банків, стимулювання іпотечного кредитування, створення банку розвитку на базі держбанку.
7. Макрофінансова стабільність (60-80 млрд дол). Програма передбачає залучення коштів на покриття дефіциту держбюджету.
8. Сектори з доданою вартістю (близько 40-50 млрд дол). Кошти підуть на розвиток сільського господарства (будівництво систем іригації на 1 млн га, переробка сировини), виробництво меблів (створення кластера на заході країни), машинобудування, металургію та ІТ. Мета – розвиток переробки та відхід від сировинної моделі економіки.
9. Логістика та сполучення (120-160 млрд дол). Мета – диверсифікувати шляхи експорту, відновити зруйновану інфраструктуру.
Мова йде про будівництво 200 км залізничної колії європейського зразка (ширина – 1,435 м, стандарт в Україні – 1,52 м), транскордонних агросховищ і терміналів, трьох нових автомобільних пунктів пропуску з ЄС. Планується оновити 5,8 тис вагонів, 190 локомотивів, відремонтувати 25 тис км доріг, пʼять-сім пошкоджених аеропортів.
10. Модернізація регіонів та житлового будівництва (150-250 млрд дол). У межах програми планується реалізувати проєкт підвищення енергоефективності житлових будинків, збудувати нові та відремонтувати пошкоджені будинки.
Будуть модернізовані системи водопостачання, водовідведення та опалення. Відбудеться локалізація виробництва скла, вікон та термоізоляційних матеріалів.
11. Сучасна соціальна інфраструктура (30-35 млрд дол). Кошти підуть на модернізацію соціальних об’єктів відповідно до принципів енергоефективності та безбар’єрності, відновлення зруйнованих об’єктів, зведення індустріальних парків.
12. Освіта (до 5 млрд дол). Мова йде про оновлення ІТ-програм для пʼяти провідних університетів, реформу “Нова українська школа”, інвестиції в створення дослідницьких центрів в університетах.
13. Охорона здоров’я (до 5 млрд дол) передбачає запуск національної програми підтримки психічного здоров’я людей, які постраждали від війни, розвиток мережі спеціалізованих закладів охорони здоров’я, створення цифрових сервісів.
14. Культура та спорт (15-20 млрд дол). Проєкти з відновлення зруйнованих закладів культури, музеїв, меморіалів, культурних центрів та ДЮСШ, розвиток цифрової культури та кіно.
15. Соціальна підтримка та міграційна політика (до 7 млрд дол) передбачає запровадження другого рівня пенсійної системи, програми інтеграції ветеранів, програми забезпечення доступу до житла.
Терміни реалізації
План відновлення України розрахований на десять років і має три етапи. Перший почнеться найближчим часом.
“Коли говорять про відбудову, часто некоректно розставляють акценти. Це ж не тільки про те, що маємо зробити після нашої перемоги або в наступні роки, а й про те, що потрібно робити вже зараз”, – зазначив Володимир Зеленський.
У 2022 році в межах українського “плану Маршалла” необхідно залучити 60-65 млрд дол і ще 15-20 млрд дол – на безпеку та оборону.
Серед пріоритетних проєктів на 2022 рік – розмінування 5% території країни, підготовка енергосистеми до зимового періоду та накопичення газу, страхування інвестицій від воєнних ризиків, початок будівництва вантажного коридору до литовської Клайпеди через Польщу, ремонт 20 тис та будівництво 100 тис будинків.
Більш ніж половина з 65 млрд дол, необхідних у 2022 році, підуть на фінансування дефіциту бюджету. Навіть без реалізації масштабних проєктів щомісячна нестача коштів у державній скарбниці перевищує 5 млрд дол.
Другий етап реалізації “плану Маршалла” – відбудова. Він почнеться у 2023 році і триватиме до кінця 2025 року.
Тут ітиметься не про підтримку термінових потреб держави, а про відновлення зруйнованої інфраструктури та будівництво нової відповідно до європейських стандартів.
На цьому етапі передбачається реалізувати більшість проєктів: 580 з 850. Для такої амбітної мети необхідно залучити чималі кошти. За розрахунками авторів плану, мова йде про 300 млрд дол.
Третій етап – модернізація – триватиме у 2026-2032 роках. За цей час Україна планує реалізувати 270 проєктів. Потреба у фінансуванні перевищить 400 млрд дол. Значну частину з них розраховують отримати від приватних інвесторів.
Де візьмуть гроші
Кошти на відбудову України планують отримувати з різних джерел. Пріоритетним джерелом мають стати російські репарації і заморожені активи країни-агресора та її олігархів.
“Україна запропонувала укласти міжнародний договір, який створить спеціальний компенсаційний механізм. Він має дозволити компенсувати шкоду, завдану російською війною Україні та українцям, коштом агресора.
Запропонований Україною механізм передбачає використання для виплати компенсацій російських активів, які перебувають за кордоном”, – заявив голова офісу президента Андрій Єрмак у Лугано.
Імовірно, процес стягнення коштів з Росії відповідно до принципів верховенства права не буде швидким, тож для швидкої реалізації плану відновлення Україні слід розраховувати на отримання коштів з інших джерел.
Серед них розглядають отримання грантів, пільгових позик від партнерів та залучення приватних інвестицій.
Потребу на 2022 рік, 60-65 млрд дол, Україна очікує перекрити переважно грантами. На другому і третьому етапах у вигляді грантів повинні надійти 200-300 млрд дол. Стільки ж коштів планується залучити у вигляді партнерських позик.
Водночас мають зростати приватні інвестиції: з 50 млрд дол у 2023-2025 роках до 200 млрд дол у 2026-2032 роках.
Що на заміну
Міжнародні партнери повинні відіграти ключову роль у фінансуванні відбудови країни під час та після завершення війни.
За даними агентства Bloomberg, у Єврокомісії планують виділити на ці потреби 523 млрд дол. Також ЄС готується організувати кілька донорських конференцій для України, які пройдуть восени.
Натомість українська влада пообіцяла реалізувати низку інституційних реформ. Зрештою, більшість з них необхідні самій Україні – передусім як передумова для набуття повноцінного членства в ЄС.
Так, у сфері верховенства права необхідно завершити перезапуск антикорупційної системи (Спеціальна антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро), ухвалити законодавство про Вищу кваліфікаційну комісію суддів та Вищу раду правосуддя, скоротити каральні функції СБУ та посилити незалежність Бюро економічної безпеки.
Україні також доведеться попрацювати над антимонопольним законодавством, завершити корпоратизацію держкомпаній та приватизувати некритичні державні підприємства.
Одним із пунктів інституційних реформ має стати реформа державної служби, яка включатиме скорочення кількості чиновників, спрощення організаційної структури державних служб та цифровізацію державних послуг.
Для забезпечення прозорості використання коштів Україна має провести цифровізацію державних реєстрів та забезпечити обмежений доступ до них.
Кошти на відбудову планують залучати через Міжнародну платформу з реконструкції України, яку запропонувала створити Єврокомісія. Платформа складатиметься з трьох рівнів.
На найвищому рівні її представлятимуть лідери держав-партнерів, на середньому – їх виконавчі органи та міжнародні фінансові організації, на останньому – 24 експертні групи, які напрацьовували план відновлення країни.
Платформа буде мати офіси у Вашингтоні, Брюсселі та Лондоні. Головний офіс працюватиме в Києві.
Критерії ефективності
Наразі план існує в загальному вигляді. Після конференції в Лугано кожну національну програму планують деталізувати. Українські та міжнародні експерти почнуть напрацьовувати конкретні дорожні карти проєктів та критерії їх успішності.
Мірилом успішної реалізації всього українського “плану Маршала” стануть темпи росту економіки (понад 7% щороку) і входження України до переліку 25 провідних країн за Індексом людського капіталу (у 2020 році – 53 позиція) та за Індексом економічної складності (у 2019 році – 47 місце).
Громадяни мають відчути успіх відбудови завдяки підвищенню рівня життя та появі робочих місць.
Чи вдалося українцям “продати” історію успіху відбудови країни міжнародним партнерам, покажуть наступні місяці. Перші гранти на реалізацію термінових заходів плану повинні надійти ще у 2022 році.
