Четвер, 23 Травня, 2024

Задачі і виклики для демографічної політики України

ДАРИНА МАРЧАК, перша заступниця Міністра соціальної політики України

Наразі в українському суспільстві активно обговорюється, що саме держава має зробити для відновлення людського капіталу, і те, яким чином можна стимулювати до повернення з-за кордону українських вимушених мігрантів, які виїхали через повномасштабну війну.

Обидва питання – вкрай важливі для того, щоб говорити про майбутнє України. Без людей ми не зможемо відновити економіку та країну. Але й відновлення економіки нам потрібне саме для людей. 

Говорячи про людський капітал, маємо розуміти, що повернення вимушених мігрантів – важливий, але недостатній крок, аби подолати ті проблеми і виклики, які постали перед нашою країною в демографічній площині. 

Війна створила величезний стрес для суспільства, економіки, і країни в цілому. Проте негативні тенденції в демографічній ситуації почались задовго до повномасштабного вторгнення, і навіть – до 2014 року. 

Міністерство соціальної політики України відповідає в Уряді за демографічну політику. Спільно з широким колом аналітичних центрів, громадських організацій, і колег по Уряду, наразі ми розробляємо Стратегію демографічного розвитку України. 

Є три ключових проблеми, які суттєво впливають на падіння кількості населення в Україні. Вони виникли багато років тому, але були критично підсилені війною. 

По-перше, – падіння народжуваності. У 2021 році сумарний коефіцієнт народжуваності становив 1,16 дітей на одну жінку проти 1,53 у 2012 році. Після 24 лютого 2022 року рівень впав нижче 1,0. 

Демографи знають, що для підтримання кількості населення на сталому рівні цей коефіцієнт має бути 2,14. Тобто навіть якщо ми відновимо довоєнні значення народжуваності, цього буде недостатньо, щоб подолати негативний тренд скорочення населення. 

Водночас, недостатній для відтворення рівень народжуваності характерний для всіх розвинених держав. 

По-друге, це – висока передчасна смертність, насамперед чоловіків працездатного віку. Війна щодня забирає життя наших громадян внаслідок ракетних обстрілів, загибелі наших Захисників на фронті. Але не тільки війна. 

За даними ВООЗ, у 2019 році чоловіки віком 30-44 роки в Україні помирали у 2,3 рази частіше, ніж у Польщі, та у 5,7 разів частіше, ніж в Іспанії. А найчастішими причинами смертності населення в Україні у 2021 році, за даними Держстату, були – якщо не брати до уваги смертність від COVID-19 – хвороби системи кровообігу (68,5%) та новоутворення (11,9%).

По-третє, це – виїзд наших громадян за кордон, і як наслідок, негативне чисте сальдо міграції. За даними УВКБ ООН, через бойові дії та окупацію частини території станом на вересень 2023 року виїхали понад 6,2 мільйони осіб, з яких 1,3 млн депортовані (рідше – добровільно виїхали) до держав-агресорів. 

Для України ці традиційні чинники негативних тенденцій доповнено величезною внутрішньою міграцією: внаслідок повномасштабної російської агресії понад 4,9 млн громадян були змушені залишити свої домівки. 

Це створює суттєве навантаження на інфраструктуру, фінанси приймаючих громад і спричиняє суттєвий розрив у попиті і пропозиції на ключові публічні послуги, які потрібні громадянам. 

Саме тому, якщо ми хочемо відновлювати людський капітал в Україні, і хочемо виправити кризу в демографічній ситуації, потрібно будувати політики, які допоможуть змінити тренди всіх трьох складових: народжуваність, передчасна смертність, негативна міграція, – а також враховуватимуть суттєву зміну розподілу громадян серед українських регіонів. 

Важливо розуміти, що не існує “чарівної пігулки”, яка одним рухом дозволить вирішити описаний комплекс проблем. 

Наприклад, чому жінки приймають чи не приймають рішення народжувати дітей? Справа не в розмірі виплати за народження дитини. Справа в тому, чи є в цієї родини житло (чи перспективи його купити), робота, дитячий садок під будинком, куди можна буде віддавати дитину, коли мама вирішить повернутись до роботи; які перспективи розвитку економіки і безпекова ситуація. Іншими словами, чи є у жінки і в родини впевненість у завтрашньому дні.

Питання передчасної смертності – це питання здорового способу життя; раннього діагностування проблем зі здоровʼям; більш відповідального ставлення людей до власного стану. Але це також і питання ефективності мережі закладів охорони здоровʼя, екологічної ситуації і тд. 

При цьому, стрес, в якому перебуває все наше суспільство внаслідок війни, призводить до того, що хвороби, зокрема хронічні, активніше себе проявлятимуть у більш ранньому віці, аніж зазвичай.

Та ж сама комплексність і багатогранність – і щодо питання повернення українських вимушених мігрантів з-за кордону. 

І найголовніше: для зміни кожного з цих негативних трендів є одна дуже важлива спільна передумова. І народження дітей, і здоровий спосіб життя, і повернення (чи залучення) мігрантів з-за кордону залежить від того, чи матимуть громадяни можливості для своєї економічної самостійності і підвищення рівня добробуту, а також від того, чи можуть вони мати в Україні комфортне життя. 

А відповіді на ці питання лежать в площині безпеки (наявність укриттів, розмінування територій); в площині житлової політики, наявності соціального житла; в площині якісної, безбарʼєрної громадської інфраструктури, доступу до якісної освіти і медицини. Дитячі садки та державна політика мають забезпечувати жінок можливістю працювати. 

Відповідно, Стратегія демографічного розвитку має давати відповідь на ці виклики; пріоретизувати політики для їх подолання, віддаючи перевагу найбільш ефективним. І допомогти скоординувати дії всіх стейкхолдерів, аби ми, як країна, змогли покращувати наш людський капітал і якісно, і кількісно. Проєкт Стратегії – вже на високій стадії готовності, і незабаром ми оприлюднимо його для широкого публічного обговорення. 

Завдання Мінсоцполітики – допомогти українцям жити якісним життям та мати можливість бути економічно спроможними і незалежними. Тому працюємо над створенням системи ефективних соціальних послуг, яка допоможе людям долати складні життєві обставини, отримувати (за потреби) необхідний догляд, а тим, хто має змогу працювати, – повернутись на ринок праці і мати власні джерела доходів. 

Українська правда

Варто уваги

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

HomeАналітикаСтратегії відновленняЗадачі і виклики для демографічної політики України