Інтеграція цифрових протоколів має всі шанси стати запорукою та прискорювачем офіційної інтеграції України з ЄС.
У розпал війни, у вересні 2022 року, Україна підписала Угоду про участь у Програмі ЄС «Цифрова Європа». Напередодні, у червні, Україна набула статус кандидата на вступ до ЄС, і подальше підписання «цифрової» угоди значно підсилило курс на інтеграцію України з ЄС. Ця угода посідає особливе місце серед інших документів, бо, окрім розбудови майбутніх перспектив, вона спрямована на вирішення поточних проблем на тлі глобальної міграції українських громадян до країн Європи. Розвиток цифрових просторів створює нові можливості для українців за кордоном залишатися в українському середовищі, принаймні онлайн.
Угода діє до 2027 року і передбачає консультаційне та фінансове стимулювання розвитку передових цифрових навичок, впровадження цифрових технологій на підприємствах, розбудову цифрової інфраструктури та збільшення доступності цифрових послуг для громадян і державних інституцій. Важливість цифрової розбудови для ЄС стає зрозумілою з огляду на виділений бюджет в €7,5 млрд., шість з яких доступні для українських учасників.
Розподіл бюджетного фінансування основних напрямів програми “Цифрова Європа”
Україна – єдина країна «не член ЄС», яка на рівних правах бере участь у програмах та конкурсах «Цифрової Європи». Одна з причин – це пришвидшення інтеграційних процесів через війну, а друга – “в Європі Україну вважають справжнім цифровим тигром”, як зауважила заступниця міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Валерія Іолан на заході, присвяченому презентації програми «Цифрова Європа», що відбувся 6 жовтня 2023 року. Її слова підтвердила заступниця гендиректора програми європейської комісії DG “CONNECT” Ренате Ніколай: «Україна є настільки просунутою країною в сенсі технологічних досягнень, що дивно собі уявити, щоб Україна опинилася поза межами Європейського цифрового розвитку».
Завдячуючи успіху застосунку «Дія», українська сторона залучена до розробки європейського електронного гаманця, призначеного полегшити транскордонні переміщення користувачів. Метою розробки є ідентифікація користувачів, але планується також, що до 2030 року через нього будуть надаватися всі послуги європейських установ. Розглядається також питання використання електронного гаманця для проведення виборчих заходів.
Істотною умовою для українців є залучення до своїх проєктів європейських учасників в межах консорціумів. Основними конкурсними напрямами програми «Цифрова Європа» є:
- Суперкомп’ютери та великі данні
- Штучний інтелект та хмарні послуги
- Розвиток цифрових навичок
- Використання цифрових технологій в економіці та суспільстві
На жовтневій презентації учасники та доповідачі з боку європейських інституцій акцентували увагу на важливості цифровізації як ключового елементу прогресу і світової конкуренції за місце на чолі цього процесу. Тому особливу увагу приділено створенню цифрових хабів, які, маючи відповідні компетенції, надаватимуть допомогу підприємцям у цифровому розвитку їхніх бізнесів через експертизу та надання необхідного обладнання. Цифрові хаби створюються на базі закладів типу think-tank, ВУЗів тощо.
Що означає для України активна участь у програмі «Цифрова Європа»?
Український, насамперед інноваційний, бізнес отримує унікальну можливість одержувати експертну та фінансову підтримку для розвитку власних проєктів. Завдяки політиці із створення консорціумів українці отримують не тільки досвід співпраці з європейськими колегами, але й значно підвищують вірогідність отримання фінансування.
Пряма співпраця між донорами та конкретними проєктами є значно більш ефективною ніж міжурядові угоди та мега-програми розвитку, які розчиняються в офіційних звітах про досягнення. Самі європейці також налаштовані співпрацювати з українським бізнесменами та інноваторами, «голодними», в хорошому сенсі, до досягнень.
Цифровий прогрес в економічній сфері розвиває нові галузі, що робить українську економіку більш диверсифікованою. Останніми роками окрім традиційних генераторів експортних доходів – таких як, наприклад, сільське господарство чи гірничо-металургійний комплекс – в Україні активно розвивається IT–сфера. Напередодні війни галузь інформаційних технологій приростала швидше за усі інші галузі.
Це означає, що Україна має потенціал посісти більш значну позицію в світовій економіці, зважаючи на те, що додана вартість продуктів традиційних для України галузей економіки є традиційно невисокою, а технологічні сфери мають більшу доходність та перспективи. Представниця консорціуму Potential Вільма Місканіне, яка також брала участь у презентації програми «Цифрова Європа» для українців, вважає, що впровадження цифрових інструментів само по собі, лише за рахунок оптимізації економічних та процедурних процесів, може додатково сягати 13% до існуючого ВВП. Тобто навіть традиційні галузі за рахунок цифрового вдосконалення можуть значно поліпшувати свої економічні показники.
Ба більше, для України прозорість цифрових інструментів має вкрай важливе значення з точки зору зниження частки тіньового сектору економіки та подолання корупційних схем. Українці в деяких галузях (наприклад, банківські та державні сервіси) випереджають європейців у використанні цифрових інструментів, але їм не вистачає масштабів, ринків та грошей, тому це не однобічна допомога з боку ЄС, а вкрай плідна співпраця обох сторін.
Цифрове вдосконалення діяльності суспільних та державних інститутів є драйвером змін у реальному бутті суспільства і держави, а тому важливе для розвитку і України, і ЄС. Завдяки тому, що інституціям необхідно постійно реагувати на швидкі зміни сучасного світу, в бюрократичних засіках накопичилися мільйони терабайтів з установчими протоколами та регулюючими актами, які іноді протирічать один одному, і користуватися якими стає дедалі складніше. Таке ускладнення впливає на оперативність і якість управлінських рішень, залишаючи широке коло для суб’єктивного трактування регулятивних норм. Тому особливого значення набувають розробки у галузі штучного інтелекту та суперкомп’ютерів, здатних подолати такі проблеми завдяки миттєвій обробці гігантських масивів інформації і, як наслідок, ефективному структуруванню даних.
Цифровізація сама по собі є лише інструментом, який може бути використано як для створення цифрового концтабору, так і для посилення демократичних інституцій. Зрозуміло, що мета європейських програм спрямована на друге. Вивчення громадської думки через мережеві опитування, проведення віртуальних референдумів і, навіть виборчих процесів надасть більшої потужності розвитку демократії. Використання можливостей штучного інтелекту дозволить досягти більшої точності та унеможливити упередженість під час обробки результатів голосувань.
Формат співпраці, в якому розвиток інноваційних проєктів в Україні буде синхронізовано з ринком ЄС, прискорює інтеграцію. Диверсифікація української економіки за рахунок розвитку технологічних секторів, коли ВВП України не буде критично залежати від обмеженого кола архаїчних галузей, полегшить умови вступу України до ЄС. Збільшення кількості технологічних проєктів на базі консорціумів з європейськими організаціями створює додатковий потік інвестицій та стимулює розвиток українських суспільних і державних інститутів у відповідності до європейських традицій. Цікаво, що українці, багато з яких наразі перебувають в ЄС, можуть брати участь в консорціумах з обох боків.
Фактично, інтеграція на цифровому рівні стає процесом, який обумовлює інтеграцію в off-line. Подібно до Нео нова цифрова економіка зсередини змінює стару матрицю.
