Вівторок, 16 Липня, 2024

ОБЕРЕЖНО, ДІТИ!

Із серії “Мережеві фрагменти України”

Що можна зрозуміти про українців, читаючи стрічки закордонних мережевих груп

COMEBACKUA’ провели пілотне дослідження українських закордонних груп, створених в соціальних мережах. Про саме дослідження можна прочитати в матеріалі “Мережеві фрагменти України”. В трьох частинах описуються погляди українців на нові умови життя за кордоном та особливості їх спілкування в цифровому просторі.

Підлітки – кепські мігранти. Вони виявилися самими невтішними постраждалими від вимушеної міграції. Їх батьки багато обговорюють в мережі проблеми з адаптацією саме підлітків. Виходячи із змісту мережевих обговорень, підлітки одна з основних причин, через яку родини повертаються в Україну вже зараз. В них більше ніж у дорослих та дітей проявилися психологічні розлади. Діти молодшого віку показали себе більш адаптивними, але зазнають складнощі з освітою.

Отже, учасники мережевих груп самі про себе все розкажуть.

* пряма мова, зі збереженням лексичних і граматичних особливостей

Доброго дня, пишу анонімно, бо мова йде про дитину-підлітка. Не хочу, щоб він побачив цей допис. Хлопцю 16 років, 2 роки майже в Німеччині вдвох з мамою, але в навчанні нема жодного прогресу. Прийшов лист зі школи, що в наступний клас не переведуть ( майже всі оцінки-шістки). Німецьку вчити не хоче (володіє англійською), вже перепробували багато репетиторів. На уроках просто сидить, не бере участь в завданнях. Ніякі розмови і доводи не допомагають. Друзів теж не має у школі. Спілкується в інтернеті з укр. друзями. Вмовити його на щось не вдається. На всі питання куди приведе таке відношення-сарказм. Не хоче ані психологів, ані якихось змін. Суцільне ігнорування вимог суспільства. Вважає, що він знає краще, що йому треба ( “мені так добре, не чіпайте мене”). Як змінити ситуацію, порадьте.

Від авдиторії поступили наступні пропозиції:

Ставитись як до дорослого

«Привчіть до роботи, неохоче вчитися нехай працює й забезпечує своє майбутнє адже для цього потрібно не так навчання як гроші, + на роботі вивчить необхідні знання мови, а якщо не хоче тяжко працювати нехай вчиться й зможе отримати легшу роботу. Не хоче вчитися нехай працює!»

«може треба ” дитинку” відпустити у вільне плавання? Хай сам собі заробить на їжу, на кришу, на інтернет. І не треба буде нотації читати.»

«Мене дивує таке ставлення, дітей діти робити вже можуть, а відповідати та оплачувати їх няшки, за них мають батьки. З чого це?»

Нічого не робити, просто почекати:

«Переходный. Проблема не вне, а внутри. Потерпите, это пройдёт. Отнеситесь с сочувствием. Ему очень тяжело.»

«Тут главное не потерять контакт. Потому что это действительно не восстановить. А учеба и прочее пусть подождут. Он догонит и перегонит)»

«Що саме Вас засмучує? Що залишиться на другий рік? Це наші з вами синдроми відмінниць. То це треба нам з вами свої амбіції заспокоїти і оцю сссрівську закалку , що це соромно, а також донести дитині, що це не страшно, це не трагедія і на цьому життя не закінчується. Це лише для того, щоб він мав змогу краще вивчити мову. У Німеччині це нормально, тим паче для іноземців. Тут до 25 років діти. У мене також 2 підлітки 16 років. Зірок з неба не хапають. Але вони ходять до коледжу, вони в теплі, нагодовані, вони не під обстрілами і все добре. Я Вам бажаю терпіння та мудрості. Це не тільки у Вашої дитини такий стан, в них багатьох він такий. Сарказм – то захисна реакція. Значить це його також тригерить.»

«Для немцев это не страшно когда оставляют на след год . Это у нас трагедия. Может ему надо это время, у всех разная адаптация»

Підтримувати більш зв’язків з українцями:

«Мабуть відчуває, що то не його країна. Пересидить – повернеться. Хай собі вчиться онлайн в Українській, якщо можна. Або що завгодно для саморозвитку і що пригодиться»

«треба йому знайти укр. комуніті де він буде спілкуватися з дітьми свого віку. У нас на Ілфорді в бібліотеці психолог проводить такі заняття з підлітками. Можливо йому просто не вистачає спілкування із своїми…»

«Ділюся нашим позитивним досвідом. Бог дав йому ( нашому підлітку ) українського друга – однолітка, який став жити поруч з нами. І усьо: страждання закінчилися»

«Розуміла що треба щось робити. Молилася і прийшла відповідь: до нашого селища переїхала родина з підлітком товариським, його віку. Потоваришували. Ходять один до одного в гості.»

Зараз у друзів дочка дуже розумна, відмінниця( вдома) не хоче ходити в німецьку школу,  бо вивчила мову і стала розуміти про що діти кажуть. Німці не такі, як ми думали, мамо, каже вона. Вчиться онлайн в Україні. Дуже хочуть додому, але фронт потроху рухається в сторону нашої рідної держави. Сидять і терплять. Іноді розриває депресія. Я розумію вашого сина. Щоб вижити, якщо повезе, то українські діти підлітки у Німеччині допоможуть. Ми познайомилися з прекрасною родиною! Я дуже вдячна Богу за них. Підліткам буде добре разом. І у них спільні проблеми і радощі, емоції, ментальність. Разом будуть адаптуватися і знаходити якісь плюси і дозвілля, відкривати дивні і незвідані сторони німецького суспільства .Це дасть ресурс, щоб вигребти РАЗОМ в цій важкій ситуації, в якій ми всі опинилися, завдяки деспотичному і смертоносному сусіду – росії. Це така от командировка на невідомий термін. Але спокою немає. страшно за дітей. І закони такі, що хочеться вити, як вовк! Немає підтримки соціалу. Всі на грані»

Багато українських родин підтверджують психологічні проблеми підлітків:

В мене в малого також таке, але він в Польщі і нічого не помагає мріє повернутись до дому і сидить також в інтернеті

а що дасть Югент амд? В моєї знайомої така сама ситуація, син підліток в школу майже не ходить і нічого не вчить. Представники з Югент амду приходять до них раз на тиждень, спілкуються з сином уже майже рік і на цьому все .Ситуація ніяк не змінилася.

І таке в нас в 2015 було, коли виїхали з Донбасу. Але при депресії вона навіть у гаджети не гралась. Вона просто лежала і дивилася у стелю.

Розлади поведінки в підлітків – примхи. У вихованні потрібна жорсткість:

Разве что мужское-строгое воспитание поможет..

Піджопник і до дому. Вибачте але судячи з посту, інше йому не допоможе

Це не депресія, а звичайна лінь. Але саме страшне, що якщо його посадити на перловку, як то вище сказано, або забрати гаджети, то нічого не допоможе, бо він почне все на зло робити. Бо лінь вона не переможна, вона або є і то назавжди, або її немає взагалі. Просто його з дитинства батьки не привчили до відповідальності і не наказували за лінь, от вам і результат. Дитина звикла що все що хоче то й робитиме і йому за це нічого не буде. А тим паче в Німеччині, де дітям в школі розказали вчителі, що якщо є дома насильство, то ви маєте право пожалітися і ваші батьки будуть покарані. То ще цей хлопець не попав до притулку німецького, там дуже багато дітям свободи, але їжа один раз на день і помиї реальні. Я бачила як то все там відбувається і не раджу доводити щоб так сталось, але хлопець ходить по лезу ножа, бо школа побачила що з дитиною дома не займаються і може заявити в Югент амд. Краще не шуткувати з цим.

а коли моя легла на диван і сказала шо їй і так добре , то я: 1. Встановила батьківський контроль на гаджети і вони вимикались через дві години в інтернеті. 2. Пояснила що навчання , то її праця і якщо вона не працює, то їсти буде те що заробить. 3. Про захотіла – купила , хочеш – піди зароби , а я додам щоб купила. В 12 років вона раз на тиждень мила наш під’їзд. В 15 підробляла в магазині секонду. і зараз питання хочу/ не хочу вчитися навіть не підіймається. Не хочеш – до праці.

Потрібна професійна психологічна допомога:

Найдите психолога себе.

Терміново потрібна допомога цій родині, нещодавно хлопчик 16- ти років мав такі ж проблеми зі школою і оточенням в Німеччині, впав в депресію і викинувся з моста.

Мамі потрібно відвідувати психолога, а там розберуться……

Винуваті батьки:

Родители несут юридическую ответственность за действия несовершеннолетних детей, в суде доказывается их недобросовестность в воспитании или надзоре. Если Ваш подросток сейчас что- либо криминальное сделает. Суд тыкнет палец на вас, а не сравнит вашего подростка с котиком, как вы это делаете.»

Печалька для вас, так что смотрите в свою тарелку ответственности.

Усе пропало:

Загублене покоління

Надо было раньше заниматься воспитанием, сейчас уже поздно.

Винуваті батьки і тут уже нічого не вдієш….Колись АРМІЯ перевиховувала таких,(я по життєвому опиту знаю). Якщо повернеться в Україну, то з нього ніколи нормальної людини не будееее….

Релігійний підхід до вирішення проблеми також має місце:

Зверніться до людини, яка має віру, щодо молитви за Вашого сина. А також, самі моліться. І за сина, і за себе. По собі знаю.

Слава Богу вся звичайно. Я молилася. Тому що також діставало це скиглення.

На щастя, крім абстрактних думок з’являється конструктивна пропозиція, а саме – зайняти час підлітка діями:

І МЕНІ!

Після цього допису група вибухає великою кількістю прохань поділитися з ними також посиланнями на волонтерство.

ШКІЛЬНА ОСВІТА

Сім’ї, що бажають отримувати українську освіту знаходяться в складному становищі, бо діти вимушені отримувати освіту в двох школах – місцевій та українській – і часто не витримують такого навантаження, тому сім’ї вимушені відмовлятися від навчання в українських школах.

дуже втомлюється. Рік промучилися і забрали документи. Навіть на сімейній формі навчання не змінилося нічого. Він відставав по українській програмі. Д/з із німецької теж постійно робили вдома, бо в школі ніхто з ними нічого не робив. На OGS лише гралися й додатково займалися німецькою на інтеграційних уроках. Тому часу на укр.школу фізично не лишалося. Ми зосередилися на мові. Ми лишилися лише в німецькій школі.

До травня 2022 вчилися в двох школах. Для моїх дітей це дуже важко. Зараз тільки в німецькій школі. З України забрали документи.

Мы забрали, после 4 класса. я не увидела результат ни в одной из школ. сейчас учим только немецкую, то дети хотя бы учатся а не мучаются

Мы забрали документы, учимся в немецкой. Тем более сейчас в Украине детям будут ставить аттестацию по предметам на основании справки со школы других стран. Я не хочу перезагружается своих детей. У них и так детство украли.

Частина родин не зважаючи на складнощі продовжують навчання в українських школах:

Ми з окупованої території і у нас навчання онлайн з вчителькою. Також є відео кожного уроку. Я майже нічого не пояснює. Можливо вам треба пошукати школи, які онлайн викладають? Знайомі дівчата так переводили дітей.

УЧАТСЯ в коммерческих онлайн школах (Оптима) – хвалят

Мой сын посещает школу с только украинскими уроками по вечерам, только государственную и бесплатно. У нас в городе созданы отдельные классы для детей, которые за границей. Думаю нужно узнавать по месту, эти классы должны быть везде, я не уточняла, но не думаю, что это инициатива только нашего города.

Діти в 10 та 11 класі. Вже Українську школу не покинеш. На сімейній формі навчання якось дотягнемо до кінця.

Самое интересное,как заваливать детей бесконечными кружками и тренировками, так ничего, потянет. А как получить образование, в двух школах, так все, конец света.

кожен робить так, як вважає правильним для себе і для своєї дитини. У мене пріоритет – українська школа. По-перше, тому що знаю, що колись повернемось, по-друге, окрім німецької мови, українська школа дає набагато кращі знання. І я бачу, що моя дитина це прекрасно тягне, і так, ще є спорт

Для моїх дітей приоритет тільки Українська школа іншої бути не може. Є велика кількість варіантів як навчатись,це і домашнє навчання, це і вечірні навчання а також можно виконувати просто домашні завдання. Як можно ставити в приоритет школи інших країн мені не зрозуміло.

Не бачу сенсу рвати жили в німецькій школі, якщо ми повернемося додому. Ходимо аби «н»ок не було. Я навіть на зустрічі з її класними керівником це сказала, що німецька школа мені далеко не в пріоритеті, і вона була зі мною згодна.

Наперед – залишатись в Німеччині не має планів , тільки буде спокійно в Україні повернусь. А дитина цього року іде в перший клас в Німеччині , і хочу щоб якось і займатись навчанням в Українській школі.”“В нас теж така проблема, дитині 15, в цьому році закінчує 9 клас в німецькій школі і в українській. З українською школою все зрозуміло, а от в німецькій сказали так: 2 роки в інтеграційному класі достатньо для вивчення мови, а він не вивчив. Але і тримати його ми не можемо адже в школі лише 9 класів і треба йти вчитися далі.

Ситуація з освітою ускладнюється тим, що для українських дітей часто не вистачає місць в дитячих та освітніх закладах:

Підлітки є найбільш цінною авдиторією серед вимушених мігрантів. Саме вони втілюють в собі найближчі перспективи розбудови та розвитку України. Зважуючи на те, які психологічні проблеми вони отримали і як вони позитивно вирішуються після повернення до України (числення приклади вдалого повернення описані в публікації “Повернення в Україну“) комунікативна робота з ними та взаємодія з батьками має всі шанси значно підвищити кількість родин, які приймуть рішення про повернення на батьківщину.

Варто уваги

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

HomeТестовий переглядОБЕРЕЖНО, ДІТИ!