Із серії “Мережеві фрагменти України”
Що можна зрозуміти про українців, читаючи стрічки закордонних мережевих груп
‘COMEBACKUA’ провели пілотне дослідження українських закордонних груп, створених в соціальних мережах. Про саме дослідження можна прочитати в матеріалі “Мережеві фрагменти України”. В трьох частинах описуються погляди українців на нові умови життя за кордоном та особливості їх спілкування в цифровому просторі.
Однією із важливих рис українців, яка проявляється в текстах мережевого спілкування, є їх адаптивність до нових життєвих умов. Сформувавши власний етнічно-культурний простір на перетині XII-XIII століть українці тривалий історичний період не мали своєї держави і адаптувалися до зовнішніх держаних режимів, які походили з інших культур. Відтак вони століттями напрацьовували досвід адаптації і навички до асиміляції. Як наслідок, українці будь-яку державу не розглядають, як свою. Дехто, навіть, сучасну Україну не сприймає, як власну державу. То ж логічно, що бажання, по можливості, уникати контактів з державними інститутами та обходити норми і правила є традиційною поведінкою багатьох наших співвітчизників за кордоном.
Отже, учасники мережевих груп самі про себе все розкажуть
* “пряма мова, зі збереженням лексичних і граматичних особливостей“
Показовим є приклад обговорення доцільності заміни водійських прав в європейських країнах:
«Зараз як подуріли права міняти а наслідки по ходу не цікавлять, там не на Україні, любе порушення знімають бали, набрав певну кількість і шуруй перездавай по новій на права, воно вам треба ?»
«їжджу 5 років, не зразковий водій (часом і на 2 сплошних розвертаюсь і швидкісний режим перевищую) і нічого не списують і за 5 років ні одного штрафу не заробив. Якщо людина не розуміє де і як потрібно їздити то і штраф не один випишуть.»
«Розвод на бабло, 9 років в Польщі і нормально їжджу, поляки не знаються на тих всі нюансах, а нам треба менше ту аферу розкручувати, чим менше цієї реклами тим більше шансів що вони про це і не дізнаються»
Трохи лайфхаків з оптимізації фінансової допомоги, що надають країни-приймачі вимушених мігрантів:
«У Вас буде житло безкоштовне с дитиною, і виплати тис 10! Якщо вказувати і чоловіка, то потім коли він почне працювати виплати знімуть і квартиру, а якщо його не вказувати то буде і житло і виплати і працюючий чоловік с доходом! А прожити на одного працюючого не реально.» [Чехія]
Представники свідомої частини вимушеної міграції дорікають хитрунам:
«Бесовісні! Приїхали сюди, а правил дотримуватися не хочете»
«Якщо людина пише про допомогу, їй допомагають. Якщо людина пише як щось обійти, робити і не платити податки, а на соцвиплати зазіхати, таких я особисто на дух не переношу.»
«Да. Я точно знаю, что не все беженцы получают пособие, даже вразливи категории. Но я также знаю, что многие, кто не вразливи, а работают «в черную» прекрасно получают гумпомощь.»
Ті наші співвітчизники, які більш просто ставляться до дотримання правил, швидше пристосовуються, але, як не парадоксально, менш податливі до асиміляції. Вони довше зберігають певні, хай і не найкращі, риси українськості. Свідомим українцям соромно за такі речі і вони діляться прикладами недоброчесного фінансового туризму:
«Моя одногруппница по институту живёт 30 лет в Канаде. Пишет, что наши украинцы приехали, получили по 3 000 $ помощи и уехали.»
«Неприязнь до тих, хто хоче урвати побільше є і в мене самої. Ходила допомагати в тафель, де люди ходять за безкоштовними продуктами, і самій дивно з деяких українців. Знайома з Іспанії також волонтерить і ніяк не може зрозуміти як то їздити на дорожезній іномарці і з перстенями на кожному пальці за безкоштовними продуктами. В людей в голові просто не вкладається, що ці люди нужденні от і відношення відповідне.»
Ті емігранти, які взялися допомагати переміщеним особам у питаннях адаптації іноді виказують розчарування:
«досить, допомагала 2 роки, з 29.02.22.і до цих пір [в Німеччині] а тепер стала ворогом N1.,бо просила живіть по закону цієї країни”
«на жаль це не тільки в Німеччині. Так само “носилася” з нашими співвітчизниками в Чехії. Мова не за всіх, але… І люди не розуміють що якщо вам країна надала прихисток , то хоча б живіть по законам країни яка вас прихистила. Робити не хочуть, виплати платять і їм на життя хватає. Ведуть себе як дикуни, як бидло яким всі щось должни. Вчить мову і йдіть працюйте. Дуже змінилося відношення до біженців з початку війни і на зараз.»
«Мне месяцев 8 назад, немецкая семья предложила свою помощь. Что бы я помогла семье из Украины, 3 человека, должен быть ребенок. Деревня в горах. Условие, только те, кто еще не получил 24 пар[аграф]. У них своя программа компенсации денег. Я быстро нашла семью. Но они пожили 6 месяцев и уехали в Канаду. Им дали квартиру, уже с мебелью. Все новое икея. Купили семье все, от подушек, одеял, ложек, вилок, посудомойку, стиралку и сушку. Семья пыталась еще все это продать. Типо ” на них же денег дали”. Это был не очень хороший момент. Но люди все разные.»
Зі стрічки в мережевій групі складно зрозуміти загальний рівень свідомості вимушеної української міграції, але здається, що все ж таки пристойних громадян України більше. Менше з тим є речі, які вихідцю з України, в будь-якому випадку складно сприймати. Українці звикли, що дома в них є безліч рішень для прискорення бюрократичних процедур, тому європейський підхід до дотримання правил їх дуже обтяжує, а іноді навіть доводить до сказу.
Наприклад, завести домашню тварину в Німеччині є справжнім бюрократичним квестом:
«Рибку купляли місяць!!! Рибку! Причому петушка якому не треба ні світла ні повітря. Робили повний запуск акваріума…»[Німеччина]
Черепаха підлягає Meldepflicht. Її обовʼязково потрібно зареєструвати в Naturschutzbehörde. Не зареєструєте-прийде лист щастя )
Йти потрібно з оригінальними документами . ( підтвердження легального придбання черепахи ) рахунок , чек чи договір. Наші знайомі пішли в зоомагазин і купили. От там, правда не купиш тільки черепашку. Бо запитають чи є тераріум, лампи….. Потрібно буде купити усе, що вони скажуть. Бо потім можуть прийти додому і перевірити, чи в належних умовах живе ця черепаха.
Крім мовних бар’єрів, є ще декілька позицій, адаптація до яких дається українцям не без складнощів. Вони багато дорікають на якість їжі, медичного обслуговування, та навіть на клімат.
«Крім того, зважте на холодний вологий клімат в північній частині країни і холодом в квартирах, любов’ю до економії на опаленні німецьких фермітерів і цвіллю будинків.»
«Якщо стоїть питання праці, то вона тут є, тяжка , не дуже високо оплачувана. Нема сонця. Добре ставлення до дітей. Від їжі вже нудить. Ціни виросли. Українців «обожнюють». Висока вартість оренди житла і комунальних. Допомога є поки що тільки на дітей. Медицина сільська. Безкоштовна медицина жахлива , великі терміни очікувань, приватна медицина в 3 рази дорожча за українську , по якості в 3 рази нижча за українську. З хворими зубами сюди навіть не треба їхати»
Опоненти нагадують, що тут вони все ж таки в гостях:
«Скільки всього написали . Від їжі нудить може в Вас проблеми з животом??? Ну або просто позажиралися уже»
А іноді навіть закордонні санітарні норми не дотягують до рівня потреб наших співгромадян:
Потрібна допомога: 3.03 підписали умову аренди ква-ри, на наступний день під час прибирання знайшли мертвого таргана. Як повернути гроші + кауцію, якщо жодного дня в даній квартирі не прожили?
якщо ви маєте на увазі клопів,то вони, як мос_алі… вбиваєш, а вони знову лізуть!!!!
Викликайте поліцію, хай роблять протокол з виявлення трупу, а там по накатаній, або Будете відповідати як за живого
Він ж мертвий, чому ви так переживаєте
Пусть трупом займётся полиция. А вы пока подготовить должны исковое заявление в суд. С претензией. Где вы нашли тело. В какой позе. Какие признаки разложения выявлены. Оставлено ли оно со злыми намерениями или как в назидание остальным. Чтоб не лазили. Тут главное не торопитесь. Очень все нужно в деталях изучить. Может там ещё есть невинно убиенные мурaвьи или не дай бог муха в батарее.
Крейдою труп обвести. Антитаргановою
Дехто адаптується суто по-українськи:
«Доброго ранку. Підкажіть може хто знає, де можна знайти невеликий земельний участок для городу, максимум 2 сотки, недалеко від Хербольцхайму. Дякую»
Окрема тема – проблеми адаптації дітей і підлітків. Про це читайте в “Обережно діти!”
Міграція загострює також проблеми сімейних стосунків
Доброго вечора. Прошу поради, будь ласка тільки без осуду. Хочу переїхати з Польщі в Німеччину з донькою 5 років. На разі хочу розірвати шлюб з чоловіком і почати нове життя. Але є побоювання щодо нової країни. Чи зможу я потягнути все сама? Чи складно знайти для дитини садочок? Чи можливо знайти роботу без мови? Можливо тут є мами які виховують дітей самостійно?»
«Вітаю, шановні! Наразі маю проблему, можливо хтось був у подібній ситуації, поділіться будь ласка досвідом! Я вже 1,5 роки у Німеччині, чоловік приїхав 4 місяці назад. Невживаємося((( Хочемо роз’їхатись! Як розділити рахунок щоб з мене та дітей (діти не його) не зняли допомогу, коли він вийде на роботу??? Дякую за інформацію!»
Громадяни України позитивно сприймають більшість європейських норм життя. Тобто їм практично не треба долати великих культурних бар’єрів, але в деяких питаннях українці зберігають певну міру консерватизму. Про це можна прочитати в матеріалі “ЛГБТ +/-“.
На відміну від гуманітарних сфер, в прагматичних питаннях українці вкрай конструктивні та охоче йдуть на допомогу.
Доброго вечора! Перебуваю у Німеччині 2 роки. В Україні був свій бізнес у індустрії краси. Мені 60 років, 43 роки офіційного стажу в Україні. Але і сьогодні я відчуваю в собі сили і бажання розвиватися і дізнаватися про щось нове) Хочу почати свою справу в Німеччині. Формат – фудтрак. Підкажіть, будь ласка, друзі, хто знає людину, яка може допомогти у покроковому русі до реалізації проекту. Або кроки для того, щоб зробити все правильно (документи, дозволи тощо) Заздалегідь, дякую
Іноді до групи можуть завітати місцеві. Коментар німця [переклад]:
«якщо робити дослідження на цю тему, то зрозумієте, чому у Німеччині (крім фестивалю вуличної їжі) на вулиці майже не готують та не продають вуличну їжу. Кількість дозволів та тверджень, які вам необхідно для цього зробити, просто приголомшує.»
Але далі в гру вступають українці:
«Якщо відкриєте фудтрак, то похваліться, при нагоді відвідаємо Вас. Удачі!»
«По делу помочь не могу но хочу сказать что вы молодец и желаю вам удачи»
«Подивіться навколо скільки Кебабошних – і зробіть висновок;) А зробите український сервіс і гарний продукт – будуть черги стояти! Наприклад там де я – два виїзних причепа з фастфуд – один люля кебаб, інший місцевий конячі сосиски – черга там де конячі сосиски!»
Від щирої підтримки учасники переходять до корисних порад:
«Я б порадила пройти курс з бізнес-планування від Accent Education. Він не супер дорогий, але там всі деталі розписані, щоб запобігти неприємним сюрпризами типу відсутніх ліцензій абощо, можете написати в приватні, скину посилання»
«Як варіант- взяти консультацію у IHK (торгово-промислова палата), вони допомагають в цьому. Також є організація Frau und Beruf. Раджу і там, і там поспілкуватись, всюди безкоштовно. Успіхів вам, крута ідея!»
«Це справді гарний варіант , навіть ходити в торгово -промислову палату не потрібно, я написала їм імейл з запитом про дозволи, і вони мені обширно відповіли про всі нюанси»
«там есть помощь, мы ходили с мужем и хотели открыть второй бизнес. У них есть бюро бизнеса»
На цьому процес не зупиняється і переходить до стадії конкретики:
«Напишіть мені в приватні, так як не можу вам відправити смс сама проходжу якраз цей етап»
«Знаю хто може в цьому допомогти.. ! напишу Вам в особистому телефон людини, яка зможе покрокова надати роз’яснення по всім пунктам .. консультація безкоштовна
Стрічка вибухає проханнями їм також дати контакти людини-консультанта:
Нарешті надходять ділові пропозиції:
«Якщо Ви з NRW – збережіть мій профайл, готова фізично допомогти Вам у Ваших починаннях є авто і водійське посвідчення, трохи знаю німецьку і добре англійську. Дай Вам Бог успіху»
Мені теж 60 , беріть мене в партнери. як щодо ідеї «бьютітрак»? менше дозволів потрібно і маєте досвід в цій сфері
Я про це також думаю
Але картина була б неповноцінна без декількох коментарів від скептиків, які перебувають в абсолютній меншості^
«У нас ребята живут в селе, хотели передвижной фуд корд открыть. Кататься по ярмаркам и тд. Оплатили консультацию. По их рассказу я поняла, что минимум 15.000 евро надо вложить + там какие то страшные требования по санитарии и медицине (не знаю как правильнее) и они забили.»
“З досвіду знайомих – тре занадто багато грошей , нервів, а опісля, коли розумієш, що ти в халепі, тре ще більше грошей, щоб відкупитися від податкової та інших. Дууууже добре взнайте фінансову сторону загроз. Бо, навіть, навскидку – чогось нема на кожному кроці салонів краси, стомат кабінетів, як в Україні. Щось вони знають таке…“
“в 60 лет выучить язык?
відкрию секрет. Турки ( які в більшості володіють фудтраками ) живуть в Німеччині по 30 років. І ледве на В2 знають німецьку. Що не заважає їм продавати свої кебаби і котлети”
Більшість українців позитивно сприймають норми глобального світу, що допомагає їм швидко пристосовуватися до життя в західних країнах. Вони не схильні до створення національних анклавів і не мають великих складнощів з асиміляцією.
Недавно открылся новый кафе бар. Берлин Веддинг. ( Müllerstr) Только для Украинцев. Там можно организовать Мероприятие, День рождения и. др. Требуется 3 молодые девушки, смена каждый 8 часов. С оформлением. Бар работает круглосуточно. Пожалуйста все вопросы в личку
«Нужно свидетельство о рождении приносить или достаточно сказать паляница?»
«Тільки для українців…це в Україні може і нормально, але у Берліні ви ризикуєте попасти на штраф або ще й на що погірше. Думайте головою, коли пишете. Це як “тільки для білих”
«я бы сказала, что и в Украине это совершенно не нормально. Если конечно кто-то собирается в ЕС»
«В цьому пості прекрасно все: ейджизм, сексизм та дискримінація за національністю.»
«А, можливо, при цьому барі зробити ще пункт, куди могли б зносити допомогу для тих хто воює, чи хто втратив домівки???»
Водночас українці прагнуть зустрічатися в офлайні. Будь-які ідеї щодо сумісного дозвілля та відкриття українських осередків сприймаються вкрай позитивно.
Дівчата, хто з Гамбургу пишіть, будемо дружити з дітками
я з Пазевалька. готова дружити містами)
Дорогі україночки та українці, ви бажаєте брати активну участь в одноденних походах а також спілкуватися з іншими українцями? Природа, гарні місця, спілкування а також свіже повітря і рух позитивно сприяють вашому здоровʼю. Якщо ви маєте змогу ходити на вихідних хоч раз в місяць, приєднуйтесь. Пишіть мені ОСОБИСТЕ повідомлення і ставте тут КОМЕНТАР, що написали. А також пропоную Вам брати участь в моєму онлайн SPRACHCAFE. Я часто від багатьох чула, що хоч ви ходите на курси, вам не вистачає практики спілкування німецькою мовою. Ми будемо працювати в онлайн-групах, спілкуватися на різні цікаві теми відповідно до вашого рівня мови виключно
Ура!!! Ми відкриваємо танцювальні групи. Запрошуємо вас на безкоштовний майстер-клас в НОВОМУ танцювальному напрямку K-pop
Ми працюємо на результат, беремо участь у танцювальних чемпіонатах, ведемо активну концертну діяльність. Запрошуємо на ПРОБНЕ заняття.
Приветствую. Где можно найти компанию весёлых или не очень весёлых людей которые говорят на русском/украинском/белорусском? Может кто-то хочет подружиться? P.s.: находить друзей после 30 тяжелее чем я думала
Девочки, всем привет! Проводим почти каждую неделю женские встречи на разные темы, также организовали женский клуб в Варшаве. Кто хочет присоединиться к нам, пишите в личные + и я скину вам ссылку на группу
Есть бизнес-клубы “Магия утра”, Nota bene и другие. Есть женские клубы. Есть разные интересные мероприятия где можно пообшаться. Например я провожу психологические и бизнес-игры, ведк психологические группы. Если интересно – пишите в личку
Приглашаю вас в свою группу, мы постоянно собираемся на женские тематические встречи. Только позавчера была встреча херсонцев в Варшаве. Напишите мне в личные и я скину ссылку на группу и инстаграмм.
——————————————-
На тлі невизначеності дати закінчення війни процеси адаптації тривають. З точки зору збереження зв’язків з Україною, вимушену українську міграцію можна розподілити на декілька груп:
- Несприйняття перебування за кордоном і повернення додому вже зараз
- Повернення до України за певних умов
- Життя за кордоном з активним залученням до діяльності діаспори та українських осередків
- Повна асиміляція
Для утримання емігрантів в українському соціокультурному полі необхідне впровадження комунікаційної політики щодо українців за кордоном з боку українських суспільних і державних інститутів. Така політика має передбачати прямі комунікації з емігрантами через мережеві платформи у вигляді консультативної підтримки, донесенні до авдиторії конкретних пропозицій від місцевих громад й бізнесу, та надання достовірної, верифікованої інформації щодо подій в Україні.
