Що можна зрозуміти про перспективи повернення українців, виходячи з комунікації в закордонних мережевих групах
Частина II. Вивчаючи реакцію можна побачити, які теми найбільш чутливі для мережевого українства. Частина I
Коли українець опиняється за кордоном він стикається з особливостями місцевої культури, мовними бар’єрами та іншими проблемами адаптації. Наші співвітчизники історично відчувають себе в офіційних (тим більше закордонних) установах не зручно. Вони передбачувано шукають своїх, які б допомогли з порадою та поділилися досвідом. Найкоротший шлях – знайти українську групу в Facebook, Telegram, Viber або WhatsApp і запитати про своє, написавши пост.
Пости часто публікують нові члени спільноти, або взагалі «гості студії», завдаючи певну тематику на яку реагує група. І саме її реакція через вподобайки, коментарі та поширення складає картину думок учасників мережевої спільноти з того, чи іншого питання.
Вподобайки – це пасивний спосіб реагувати для більшості учасників групи, яка не пише коментарі з будь-якого приводу, а голосує відповідним емодзі. Іноді такий спосіб є більш змістовним, ніж недолугі агресивні коментарі, яких більш, ніж достатньо. З цього приводу в одній з груп пролунав дуже точний заклик по відношенню до гіперактивних коментаторів:
«Допоможи спілкуванню в групі – помовч!!!».
В більшості випадків велика кількість вподобайок означає підтримку змісту посту або коментаря, і загальний підрахунок кількості вподобайок дозволяє виокремити теми, на які віртуальне товариство реагує найбільш позитивно. Але значну їх частину можуть складати також емодзі з іншими реакціями, і тут окремо треба описати дивний феномен, коли навіть на запит «підкажіть, як краще дістатися до вокзалу?» завжди знайдуться ті, хто поставить емодзі «злість» або «ха-ха», виказуючи обурення або регіт. Хто ці люди і наскільки їх віртуальний емоційний стан відповідає реальному можна тільки гадати.
Українська тематика викликає найбільшу реакцію в польських групах. Вподобання отримують публікації про необхідність тотального переходу на українську мову, ситуацію на фронті, проблеми польсько-українських відносин, засудження росії, а також історичні ретроспективи та підтримка ЗСУ. В Польщі осіла велика частина вихідців з заходу України, в культурі яких релігія посідає важливе місце, то ж не дивно, що багато вподобайок отримують пости з релігійним контекстом.
В німецьких та чеських групах на українську тематику реагують менше. Там більш схвально ставляться до порад і лайфхаків в практичній площині, а також до пропозицій роботи і житла.
Закордонним українцям дуже не вистачає живого спілкування у власному культурному середовищі. Вони активно потребують корисних активностей в офлайні і жваво залучаються до участі в культурних заходах і зустрічах, заради спільного хобі та сумісного дозвілля. Пропозиції таких заходів отримують велику кількість вподобань в більшості мережевих груп.
Співвітчизники активно надають один одному послуги, такі як: переклад, репетиторство, косметичний догляд, ремонт речей і багато інших. Тому пропозиція корисних сервісів у групах сприймається вельми позитивно.
А ще українці люблять готувати та майструвати. Вони виготовляють великий асортимент сувенірної продукції та кондитерських виробів, які активно пропонують в стрічці. Їх пропозиція знаходить активний відгук. Учасники групи радо замовляють такі вироби для себе та для своїх нових знайомих. Місцеві європейці дуже цінують ці вироби й охоче їх купують та приймають в дарунок.
Члени мережевої спільноти часто радяться, що подарувати своїм «спонсорам» (місцевим жителям, які безкоштовно надають житло українцям) і отримують поради які варто розглянути окремо, бо вони багато про що говорять. Радять отаке:
Багатьом українцям здається, що представникам іншої культури буде цікаво те ж, що цінне й для них. Наприклад, булава чи прапор, або стереотипні сало і горілка. На тлі поточних подій неодноразово зустрічаються поради подарувати, навіть, вогнепальну зброю. Але в цілому більшість пропонує крафтові сувеніри, що, виходячи із змісту стрічок МГ, й насправді цікавить європейців.
Зміст «емодзійних» вподобань цифрової авдиторії розкривається в коментарях.
Коментарі – це частинки живого досвіду, який випромінює група. Вони є основою комунікативного поля стрічки, яка виступає своєрідним інтерактивним літописом, що відображає поточні події очами резидентів спільноти. В стрічку вводиться питання і товариство – через поради, дискусії і навіть сварки – починає формувати колективну відповідь.
Коментаторська активність є проявом власної залученості в проблему, тому члени спільноти більш активно коментують шляхи вирішення нагальних питань на кшталт роботи, житла, документів, фінансів та дозвілля.
Але спостерігаються й деякі особливості. В польських групах – крім повсякденних турбот – активно коментують проблеми життя в Польщі та польсько-українські відносини (спойлер – комплементарних коментарів небагато). Чеські спільноти активно обмінюються думками щодо повернення в Україну та про шкільну освіту (ці дві теми часто пов’язані, бо в Чехії великий дефіцит місць у школах). В німецьких стрічках, за підрахунком кількості коментарів, велику частку зайняли проблеми медицини та викриття шахраїв.
Втім, підрахунок загальної кількості вподобайок та коментарів дещо спотворює розуміння рівня чутливості авдиторії до чутливих питань. Для отримання більш точного зрізу була співставлена кількість реакцій до кількості згадувань певної теми.
Реакції
Кількість постів свідчить лише про активність деяких учасників; вподобайки та їх емодзі-модифікації є формалізованим способом показати своє ставлення, але не розкривають змісту реакції; коментарі розгортають контекст, але не рідко виходять за межі сутності обговорення; поширення розповсюджують беззаперечну підтримку посту без критичної складової.
Ми спробували врахувати всі типи реакцій (кількість вподобайок, коментарів та поширень) та привести їх до математичного показника реакції в межах обраної тематики. Таким чином, для кожної групи було встановлено перелік тем, які виявилися найбільш чутливими для цільової авдиторії.
Українцям потрібні гроші. Їм потрібна фінансова допомога в Чехії. Їх бісить, що їм мало платять в Польщі. В Німеччині вони змушені замовляти ліки з України. Вони не люблять, коли їх дурять шахраї в Берліні. Дітям в Варшаві потрібні секції та гуртки. А ще треба донатити на ЗСУ. Саме тому, ці проблеми викликають активну реакцію та палкі обговорення.
Співвітчизники люблять життя, тому багато радяться щодо сумісного дозвілля, або як долати мовні бар’єри, чи про про місцеві правила утримання домашніх тварин і, навіть, де похрестити дитину, та як краще укласти шлюб.
А ще українці сумують за Україною. Вони жадібно коментують нечисленні українські пости про батьківщину в Німеччині. Гучно дискутують з мовного питання в Польщі. Інтенсивно обговорюють шляхи повернення в Україну в Чехії.
Згідно мапи активності реагування, мережеві українці інтенсивно комунікують теми, які мають великий емоційний заряд. Про утилітарні теми, на кшталт роботи, житла та ін., більше питають в постах, але вподобають і коментують більше питання, які знаходяться в емоційному полі. До речі, мережеві наради щодо психологічної підтримки є одними з найпопулярніших.
В умовах раптової зміни життєвих умов, мовні та культурні бар’єри створили для закордонного українства дефіцит комунікації в реальному житті. Як наслідок, в переміщених українцях накопичується емоціональна енергія, яка частково каналізується в мережевому спілкуванні. Але який зміст цієї комунікаційної енергетики?
Про це в третій частині…
